Останнім часом значно зросла кількість судових розборок з фіскалами, що стосуються некоректної роботи СЕА і такої ж поведінки податківців, пов'язаного з цією системою. В даному матеріалі узагальнимо таку судову практику і дамо деякі поради читачам, щоб полегшити їм позови з фіскалами при «СЕА-проблеми».
   
   Павленко Олексій, податковий експерт
   
   ПДВ
   
Платники ПДВ регулярно стикаються з проблемами реєстрації податкових накладних в ЄРПН. То фіскали ліміт незаконно не збільшили, то збільшили несвоєчасно (гроші перераховані, а у формулі учлись на третій день), то доступ до системи перекрили, «відрубавши» платникам під різними приводами «електронку», то ще щось... Куди нещасному платнику податися?.. Як показує практика, краще всього — прямісінько в адмінсуд. Бо в переважній більшості випадків скарги/вмовляння (навіть відповідним чином підкріплені документально) на фіскалів не діють. Свіжа судова практика свідчить, що боротися з податківцями в суді — це не тільки втрата часу, нервів і грошей. При позитивному результаті цілком можлива і компенсація частини (або всього) втраченого, а головне — відновлення справедливості.
   
   «Це було недавно, це було давно...»
   
Спочатку нагадаємо, що коли вся ця «СЕА-каша» початку «варитися по-дорослому», ми опублікували в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 64, 24 с. матеріал, присвячений оскарженню некоректних показників СЕА. Де вказували, що залежно від предмета оскарження може бути два варіанти (ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України):
   
— оскаржити показники формули, змусивши податківців збільшити ліміт реєстрації;
   
— оскаржити відмову в реєстрації ПН або РК, причиною якого був брак ліміту реєстрації.
   
У згаданому вище матеріалі наводилися і наші рекомендації щодо складання позову до фіскалам, документальним доказам порушення ваших прав, які подаються до суду. Там же ми писали, куди конкретно подавати позови, і зачіпали інші нюанси цього процесу. При потенційну готовність судитися з фіскалами рекомендуємо вам перечитати цей матеріал, але з деякою поправкою на деталі, які ми викладемо нижче.
   
А ось що ще хотілося б додати до зазначеного, це те, що вам слід чітко обумовлювати свої вимоги в позовній заяві, т. е.
   
визначати кінцеву мету: що повинен визнати суду або до чого він повинен примусити податківців
   
А тут потрібно чітко орієнтуватися на конкретну ситуацію, яка оскаржується, щоб отримати найбільш сприятливий вам рішення суду.
   
Тепер, коли вже накопичилася певна судова практика у цих питаннях, можна більш предметно обговорити деякі моменти таких судових розборок.
   
На щастя, як правило, суди не формальничают, і платники успішно оскаржують і показники формули, і відмови в реєстрації ПН і РК. А буває, що в одному позові успішно поєднують обидва ці варіанти.
   
Наведемо кілька прикладів позитивних судових рішень, згрупувавши їх за двома згаданими «тем»-видами оскаржень.
   
   Збільшення «реглимита» (на суму коригування ОЗ на 01.07.2015 р.)
   
Мета позову — примусити фіскалів, незаконно ігнорують певне збільшення «реглимита», провести в СЕА його збільшення. Причини тут можуть бути самі різні, але відомі нам зараз позитивні рішення судів в основному пов'язані з збільшенням «реглимита» «через» від'ємне значення по ПДВ на 01.07.2015 р. (згідно пп. 4 і 5 п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
   
   * Податковий кодекс України.
   
Як відомо, фіскали обрали політику недоторканості реглимита при наступних коригування суми від'ємного значення (ОЗ) з ПДВ, наявного у платників станом на 01.07.2015 р. згідно з даними поданих декларацій за червень 2 квартал 2015 року. Тобто коли згодом платник представляє УР до декларацій за згадані (або більш ранні) періоди, податківці суму «реглимита» необґрунтовано не змінюють (не збільшують). Цю позицію вони нав'язують, наприклад, у листах ГФСУ від 12.01.2016 р. № 374/6/99-99-19-03-02-15, від 15.01.2016 р. № 701/6/99-99-19-03-02-15.
   
Більшість платників тихо «проковтнули» таке свавілля і позбулися законних додаткових сум «реглимита». Однак ті, хто пішов судитися за його збільшення в таких випадках, здобувають в адмінсудах перемогу над митарями.
   
Підтвердженням цього є, наприклад, рішення Харківського апеляційного адмінсуду від 22.12.2015 р. по справі № 816/4273/15.
   
У цьому рішенні судді визнали неправомірним бездіяльність ГФСУ щодо забезпечення автоматичного збільшення суми «реглимита» при подачі УР, збільшують суму від'ємного значення по декларації за червень 2015 року. А також
   
зобов'язали ГФСУ збільшити на цю суму «реглимит» СЕА з відображенням такого збільшення в «витягах» СЕА
   
Плюс окремо обговорили, що позивач має право зареєструвати податкову накладну та/або РК в ЄРПН на величину від'ємного значення за червень 2015 року.
   
У постанові Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2015 р. по справі № 813/3754/15 судді також зобов'язують фіскалів збільшити платнику «реглимит» на суму збільшення від'ємного значення на 1 липня згідно з поданими УР до декларацій з ПДВ за квітень і травень 2015 року.
   
Загалом, як бачимо, фіскалів можна (і потрібно) спонукати через суд до збільшення «реглимита», якщо коригування платника призводять до збільшення від'ємного значення на 1 липня.
   
До такого примусу збільшувати «реглимит» через суд варто вдаватися і у всіх інших ситуаціях, коли фіскали незаконно відмовляють у цьому платнику.
   
   «НН вважати зареєстрованими»
   
Набагато більше число позитивних рішень є відносно необґрунтованих відмов фіскалів в реєстрації ПН/РК платників.
   
Причому відмови можуть бути як пов'язані з сумою реглимита, так і не пов'язані.
   
Наприклад, є ряд судових рішень з ситуацій, коли платник не мав можливості зареєструвати ПН/РК через його приміщення в «стан 9» (незнаходження за місцем розташування) та/або «відрубування електронкою». Практично всі вони в резолютивній частині супроводжуються висновками про те, що ПН/РК слід вважати зареєстрованими.
   
См., наприклад, позитивні прецеденти з цього приводу в рішенні Київського апеляційного адмінсуду від 27.10.2015 р. по справі № 826/1402/15, постанову Полтавського окружного адмінсуду від 03.12.2015 р. по справі № 816/4520/15, постанові Одеського окружного адмінсуду від 02.10.2015 р. по справі № 815/4824/15, постанові Харківського окружного адмінсуду від 31.07.2015 р. по справі № 820/6750/15, рішення Харківського апеляційного адмінсуду від 01.10.2015 р. по справі № 820/4813/15 і від 12.01.2016 р. по справі № 820/8060/15.
   
І хоча податківці все ще продовжують незаконні відключення, але оскільки з 1 січня «стан 9» і «стан 7» «зіграли в ящик», приводів у них для незаконного «відрубування електронки» стало набагато менше (читайте про це в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 5, с. 21).
   
Є й судові рішення про визнання ПН зареєстрованими через відсутність «реглимита» — з-за незаконного його незбільшення фіскалами — наприклад, у згаданій вище постанові Львівського окружного адмінсуду від 05.08.2015 р. по справі № 813/3754/15 вимогу суду до фіскалам про збільшення реглимита супроводжується вимогою вважати ПН, представлені в періоді незаконного відсутності у платника відповідної суми «реглимита», зареєстрованими в ЄРПН.
   
Тепер докладніше про те, які конкретно формулювання про реєстрацію ПН виносять суди в резолютивній частині згаданих постанов/ухвал і що вони обіцяють платникам.
   
Фактично їх можна розділити на 3 види:
   
   1) «визнати протиправною нереєстрацію податкових накладних»;
   
   2) «вважати податкову накладну зареєстрованої такого-то числа» (більш універсальна, на наш погляд, формулювання: «податкові накладні визнані прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли вони були відправлені платником»);
   
   3) «зобов'язати ДПІ... зареєструвати податкові накладні».
   
   Перший вид формулювань виглядає недостатньо практичним. Адже
   
крім визнання нереєстрацію ПН (РК) протиправною, потрібно зобов'язати фіскалів зареєструвати ПН (РК) заднім числом
   
І хоча таке вчинити діюче програмне забезпечення СЕА навряд чи дозволить, але це вже — проблема податківців. Нехай вони реєструють поточною датою, але вважають таку реєстрацію проведеної протягом операційного дня, коли ПН вперше були відправлені на реєстрацію».
   
Тут можна вбити двох зайців — по-перше, фіскали не зможуть відмовити в реєстрації, якщо з дати ПН (РК) пройшло 180 днів, а по-друге, у них вже точно не буде приводу спробувати накласти на такого платника штрафи за ст. 1201 ПКУ.
   
   Другий вид формулювань краще. «Вважати ПН зареєстрованими такого-то числа» — це, звичайно, добре, але цього мало. Таке формулювання звільняє продавця від застосування до нього санкцій за ст. 1201 ПКУ. Ну а решта йому може бути (навмисне?) все одно, тобто він не стане реєструвати ці ПН в ЄРПН, щоб не витрачати на це свій поточний «реглимит» (адже є ж рішення суду — і досить)...
   
А от що буде з покупцем? На практиці податківці, отримавши таке рішення після апеляційної інстанції, все одно в СЕА продовжують діяти і оскаржать це рішення в касаційній судової інстанції (ВАСУ).
   
Тому якщо ПН не будуть фіскалами проведені ні заднім, ні (хоча б) «переднім» числом через СЕА, то покупцю може бути непереливки. Припустимо, постачальник переправить йому ПН (РК) за електронним мережам, а також передасть копію рішення суду, яке свідчить, що ПН судом визнані тоді-то зареєстрованими. Покупець на підставі цього на свій страх і ризик відобразить ПК, ось тут і може початися веселощі. Слідом за подачею покупцем декларації, що містить такий «подсуженный» і не зарегистрированнный в ЄРПН ПК, напевно послідує камеральна перевірка фіскалів (не співпадають дані декларації та СЕА) з «відсікання» цього ПК. Та в перспективі можлива чергова судова тяганина (правда, тепер — покупця з ГФСУ) за цей ПК з тієї ж самої ПН...
   
   Третя формулювання у світлі сказаного представляється нам найбільш перспективною, але тільки тоді, коли вона буде «в комплекті» з другої. Тобто, на наш погляд, оптимально вимагати від суду, щоб у резолютивній частині постанови прозвучало щось типу:
   
Податкові накладні вважати прийнятими та зареєстрованими в ЄРПН протягом операційного дня, коли вони були відправлені платником. Зобов'язати ГФСУ провести згаданої датою таку реєстрацію через СЕА
   
При цьому, на наш погляд, вже не повинно мати значення, є на дату фактичного проведення фіскалами такої реєстрації ПН (РК) через СЕА у платника потрібна сума реглимита чи ні. Але оскільки така реєстрація заднім числом поточну суму реглимита все одно зменшить, то бажано, щоб її для цього вистачило, інакше у фіскалів з'явиться формальний привід пригальмувати виконання рішення суду. Хоча, на нашу думку, вони зобов'язані його виконати, незважаючи на фактичну суму «реглимита» у платника. Просто результатом формули «ПН-щастя» вийде від'ємне значення, ну і когось це здивує?..
   
Тому, на наш погляд, більш перспективним буде вимагати від суду спонукання фіскалів зареєструвати ПН (РК) у СЕА заднім числом. Втім, якщо не пройшло 180 днів з дати виписки ПН (РК), можна і «переднім» числом, але без застосування до платника штрафів за ст. 1201 ПКУ. Адже, як правило, покупець буде відображати ПК за такою ПН поточної, а не в «старій», декларації.
   
Буває, що збільшують ліміт платнику з затримкою, пов'язаної з якимись технічними СЕА-причинами. Але із-за несвоєчасного збільшення реглимита фіскалами платник не зміг зареєструвати ПН або РК протягом покладених 15 днів. Тоді є резон подати позов з вимогою, щоб податківці визнали такі ПН зареєстрованими тією, «своєчасною», датою, якою було незаконно відмовлено в реєстрації. Тим самим захистивши себе від штрафів за ст. 1201 ПКУ.
   
У такому позові потрібно висувати вимоги про визнання судом незаконними незбільшення податківцями на певну дату «реглимита» платнику, а також відмови фіскалів в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. І, крім того, потрібно вимагати, щоб суд примусив фіскалів збільшити «реглимит» і/або визнав ПН/РК зареєстрованими своєчасно, що унеможливить застосування ст. 1201ПКУ.
   
   І наостанок. Сподіваємося, що скоро з'являться судові рішення щодо незаконності дій фіскалів, що виражаються у відмові платникам реєстрації ПН в ЄРПН (РК), з дати складання яких минуло понад 180 днів. Хоча було б краще, щоб податківці самі відмовилися від цієї позиції. А про те, що таке обмеження податківцями «висмоктана з пальця», тобто абсолютно незаконно, ми докладно писали ще в «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 66, с. 13.
   
   Висновки:
   
   
  • Як правило, суди не формальничают, і платники успішно оскаржують і показники формули, і відмови в реєстрації ПН і РК.

  •    
  • Фіскалів можна (і потрібно) спонукати через суд до збільшення «реглимита», якщо коригування платника призводять до збільшення від'ємного значення на 1 липня 2015 року, а також і у всіх інших ситуаціях, коли фіскали незаконно відмовляють у цьому платнику.

  •    
  • Найбільш вдалою нам видається формулювання суду, що поєднує дві вимоги: вважати ПН (РК) зареєстрованими в ЄРПН в день, коли вони були відправлені, і зобов'язати ГФСУ провести згаданої датою таку реєстрацію через СЕА.

   
Підписатися на «Податки та бухгалтерський облік»
   

Комментарии

You have no rights to post comments


Следующие материалы:
Предыдущие материалы:

testtest

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня посетителей22
mod_vvisit_counterВчера посетителей10687
mod_vvisit_counterЗа неделю посетителей50124
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе58933
mod_vvisit_counterЗа месяц посетителей173780
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце305592
mod_vvisit_counterВсего посетителей25284159

We have: 105 guests, 20 bots online
0: 54.236.35.159
 , 
0