Яків Гольдарб, Адвокат
   
Одним з місцевих податків, що справляються в Україні, є податок на майно. До нього належать: податок на нерухомість, транспортний податок і плата за землю, платниками якого є власники та користувачі земельних ділянок.
   
Стаття 5 Закону України «Про оцінку земель» визначає, що грошова оцінка землі в залежності від призначення та порядку проведення може бути експертної та нормативної. Під нормативною оцінкою землі мається на увазі капіталізований рентний доход з неї (ст. 1 ЗУ «Про оцінку земель»).
   
   Пропоную торкнутися деяких важливих нюансів проведення нормативної грошової оцінки землі, оскільки саме вона, у відповідність з пп.271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України та ст. 5 ЗУ «Про оцінку земель», є базою оподаткування земельним податком.
   
За результатами проведення нормативної оцінки земель складається технічна документація, яка, по-перше, підлягає державній експертизі, а по-друге затверджується рішенням органу місцевого самоврядування.
   
Слід зазначити, що у відповідності зі ст. 18 ЗУ «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земель в межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше, ніж один раз у 5-7 років. У теж час ст. 36 ЗУ «ПРО державну експертизу землевпорядної документації» передбачає, що позитивний висновок державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки землі діє протягом строку дії такої документації, але не більше трьох років з дати його видачі!
   
Таким чином, важливо перевіряти наявність позитивного висновку державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки землі, адже не виключений варіант, при якому термін дії документації з оцінки землі ще не закінчився, але при цьому закінчився термін дії висновку державної експертизи. В такому випадку, технічна документація з оцінки земель, а також рішення місцевої ради про її затвердження, не можна назвати відповідають вимогам ЗУ «Про оцінку земель».
   
В свою чергу дані про оцінки конкретної земельної ділянки оформляються у вигляді витягу з технічної документації з оцінки землі.
   
Витяг — важливий документ для платників податку на землю, так як на підставі його даних обчислюється сума зобов'язання з цього податку, а саме витяг подається разом з податковою декларацією з земельного податку. Слід зазначити, що довідка про оцінку землі (так часто називають витяг з технічної документації) подається разом з декларацією при першій її подачі (у разі початку використання землі) і у разі затвердження нової грошової оцінки.
   
Звертаю увагу платників земельного податку на п. 271.2 ст. 271 ПК України, у відповідність з яким рішення органів місцевого самоврядування щодо нормативної оцінки землі в межах населених пунктів офіційно публікуються до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.
   
Іншими словами, рішення місцевої ради про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель може бути застосоване в 2016 році, якщо воно офіційно опубліковано на сайті місцевої ради до 15 липня 2015 року. У разі, якщо таке рішення опубліковано пізніше зазначеної дати, то воно застосовується з 2017 року.
   
Для деяких чиновників ця норма незнайома: клієнт, не побачивши на сайті міськради рішення про затвердження технічної документації з оцінки земель, попросив надати його копію безпосередньо в раді, де йому відповіли відмовою, у зв'язку з «конфіденційністю».
   
Дані нюанси, на перший погляд, здаються неважливими, такими не є: у 2015 році Ви могли платити земельний податок, виходячи з нормативної грошової оцінки землі в 200 000 гривень, а вже в 2016 році отримали витяг про оцінку з сумою в 800 000 гривень. Тобто, прямо пропорційно розміру нормативної оцінки ділянки зростає і сума зобов'язання по земельному податку.
   
Думається, що деякі платники земельного податку докладно вникали в порядок і методику розрахунку нормативної грошової оцінки належних їм ділянок. А даремно, так як практика показує, що завищити розмір оцінки (а отже, і суму зобов'язання з податку на землю) можна, використавши, наприклад, «не той» коефіцієнт у формулі розрахунку.
   
Пункт 2 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою КМУ №213 від 23.03.1995 року (Методика), передбачає, що інформаційною базою для оцінки землі сільськогосподарського призначення є дані державного земельного кадастру, а для земель населених пунктів — їх генеральний плани, проекти планування і забудови.
   
У формулі розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів використовується два коефіцієнта, числове значення яких прямо пропорційно впливає на суму оцінки землі:
   
Кф — коефіцієнт функціонального використання землі;
   
Км — коефіцієнт місця розташування землі.
   
При цьому, числові значення коефіцієнта функціонального використання ділянки передбачені Порядком проведення нормативної грошової оцінки земель, затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва і ЖКГ № 18/15/21/11 від 27.01.2006 року (Порядок).
   
   З метою визначення коефіцієнта функціонального використання землі розділені на землі житлової забудови, землі промисловості, землі досліджень і розробок, землі гірничої промисловості і гірничих розробок, землі комерційного використання, землі громадського призначення, землі транспорту та зв'язку, землі технічної інфраструктури, землі змішаного використання.
   
Мінімальне значення коефіцієнта Кф — встановлено для земель змішаного використання (0,1), а максимальне для «комерційних земель» (2,5), оцінка землі промисловості здійснюється з застосуванням коефіцієнта — 1,2.
   
   Віднесення землі до відповідної категорії здійснюється у відповідності з видами економічної діяльності, зазначеними в довідках статистики. Не важко здогадатися, до якої категорії слід відносити землі підприємств, щоб збільшити надходження в бюджет за рахунок земельного податку.
   
Приклад. Одним з видів економічної діяльності, зазначених у довідці статистики виробничого підприємства, є «інші види оптової торгівлі». Це підприємство отримало витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку своїй землі, на якій розташовані виробничі потужності. З даного вилучення видно, що розрахунок оцінки проведений з використанням коефіцієнта 2,5 (землі комерційного використання), а не 1,2, передбаченого для земель промисловості.
   
Відповідно до згаданого вище Порядку, в цілях проведення нормативної грошової оцінки земель комерційного використання, відносять: землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту; землі оптової торгівлі, землі роздрібної торгівлі побутовими товарами та їх ремонту; землі готелів та ресторанів; землі підприємств фінансового посередництва, страхування, операцій з нерухомістю; землі підприємств інформатизації; землі підприємств сфери відпочинку і розваг.
   
   Віднесення конкретної земельної ділянки до земель певної функціональної категорії тільки на основі даних довідки статистики не вважаю логічним і справедливим. Адже підприємство може здійснювати різні види діяльності, при цьому володіючи безліччю земельних ділянок. На одному воно може ремонтувати автомобілі, в такому разі, сплачуючи земельний податок, виходячи з грошової оцінки, розрахованої із застосуванням коефіцієнта 2,5, а на іншому — виробляти ті ж автомобілі. В останньому випадку розрахунок нормативної грошової оцінки землі повинен бути зроблений із застосуванням коефіцієнта 1,2. При цьому, числове значення нормативної грошової оцінки землі із застосуванням цих двох коефіцієнтів відрізняється в 2,08 рази!
   
Зазначу, що для розрахунку нормативної грошової оцінки землі, на якій не завершено будівництво (будь-то автосалон або цех по виробництву меблів) повинен використовуватися коефіцієнт 0,5.
   
   Дивіться, як неправильне застосування коефіцієнта змінює розмір оцінки: у довідці статистики майбутнього власника об'єкта значиться «комерційний» вид діяльності. «Не звернувши» увагу на те, що земля за таким функціональним призначенням не використовується (в силу того, що на ній не завершене будівництво), можна застосувати «комерційний» коефіцієнт 2,5 замість «будівельного» 0,5, завищивши числове значення нормативної оцінки ділянки в 5 разів!
   
Тобто, формальний підхід до отримання власником (користувачем) землі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, так і до її видачі уповноваженим на це суб'єктом, може призвести до завищення бази оподаткування земельним податком.
   
Раджу уважно вивчати складові формули, яка була використана для розрахунку грошової оцінки землі, і вдаватися до юридичних інструментів оскарження результатів оцінки.

Комментарии

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить


Предыдущие материалы:

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня посетителей818
mod_vvisit_counterВчера посетителей12806
mod_vvisit_counterЗа неделю посетителей13624
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе66233
mod_vvisit_counterЗа месяц посетителей208330
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце577541
mod_vvisit_counterВсего посетителей18797346

We have: 87 guests, 4 bots online
0: 54.81.71.187
 , 
0