Якби поточний бухгалтерський облік міг у своїх підсумках відображати ринкову (справедливу) вартість не просто своїх активів, а ринкову вартість самого підприємства, ніякого гудвілу не було б. Але оскільки такої рівності немає, тому виникають розбіжності в оцінках при придбанні підприємства. На сьогоднішній момент гудвіл як економічна і облікова категорія залишається предметом однієї дискусій не лише в Україні, але і у всьому світі. Мабуть тому на сьогоднішній день в бухгалтерському обліку гудвіл не амортизується, але чітких вказівок щодо його списанню стандарти бухгалтерського обліку не містять.
   
   Лебединська Я.
   
Гудвіл представляє певний інтерес, як для керівництва підприємства, так і для зацікавлених зовнішніх користувачів, бажаючих прийняти рішення в інвестуванні, оскільки оцінка гудвілу, як раз і є оцінкою минулих і майбутніх доходів підприємства, його потенціалу.
   
Гудвіл як актив характеризує ділову репутацію підприємства, яка включає сукупність факторів, що забезпечують можливість отримання надприбутку. До таких факторів належать: вигідність місця розташування підприємства, його клієнтура, репутація доброго імені фірми (бренд), кваліфікація менеджерів, впізнаваність торгової марки та інших, не ідентифікованих окремо від фірми факторів і т. п. Природно, що ці фактори враховуються при визначенні продажної ціни підприємства.
   
Здобута в результаті ефективного управління хороша репутація на ринку в подальшому позитивно позначається на збільшенні прибутку і процвітання підприємства і стимулює клієнтів продовжувати купувати товари (користуватися послугами саме даного підприємства.
   
У зв'язку із цим готовність покупця платити суму, яка перевищує вартість реальних активів купується об'єкта, означає, що такий покупець розраховує отримувати надприбуток у майбутньому.
   
Багато покупців трактують переплати при придбанні іншого підприємства як плату за щось реальне, але незвичайне. Вони вважають гудвіл як об'єктивну цінність, що належить фірмі, яку не можна помацати, не можна продати, але можна зрозуміти. Втім, продати можна, але разом з усім майном.
   
Є свої нюанси в порядку обліку гудвілу в податковому обліку. Згідно пп. 14.1.40 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПК України, гудвіл (вартість ділової репутації):
   
1) це нематеріальний актив;
   
2) його вартість визначається як різниця між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу;
   
3) зазначена різниця виникає в результаті використання:
   
   
  • кращих управлінських якостей;

  •    
  • домінуючої позиції на ринку товарів, послуг;

  •    
  • нових технологій.

   
В пп. 14.1.40 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПК України також зазначено, що вартість гудвілу:
   
— не підлягає амортизації;
   
— не враховується під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник такий гудвіл.
   
Хоча ПК України і визнає гудвіл нематеріальним активом, норми П(С)БО 8 на нього не поширюються.
   
Згідно Інструкції № 291 гудвіл умовно можна розділити на два виду:
   
  • гудвіл при придбанні;

  •    
  • гудвіл при приватизації (корпоратизації).

   
   Гудвіл при придбанні у відповідності з національними П(С)БО
   
Для визначення порядку відображення в обліку і звітності гудвілу, який виник при придбанні інших підприємств, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності використовується П(С)БО 19.
   
Окремо треба підкреслити, що норми П(С)БО 19:
   
1) застосовують підприємства, організації та інші юридичні особи всіх форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які складають фінансову звітність за міжнародними стандартами);
   
2) не застосовуєтьсядо обліку часток у спільних підприємствах та до операцій щодо об'єднання підприємств та/або видів їх діяльності, які:
   
  • поєднуються для створення спільного підприємства;

  •    
  • перебувають під спільним контролем;

  •    
  • поєднуються шляхом злиття.

   
Отже, згідно з П(С)БО 19 гудвіл — це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов'язань і умовних (непередбачених) зобов'язань на дату придбання.
   
   Основні вимогипри обліку та відображення гудвілу при придбанні:
   
— якщо підприємство внаслідок придбання ліквідується, то, починаючи з дати придбання) покупець відображає у своєму балансі будь виникає гудвіл;
   
— відбитий на баланс гудвіл надалі оцінюється на наявність ознак можливого знецінення;
   
— якщо гудвіл на кінець року не відповідає ознакам активу, то він списується з включенням залишкової вартості до витрат;
   
— відображена в бухгалтерському обліку вартість негативного гудвілу списується з одночасним коригуванням нерозподіленого прибутку;
   
— відображена в бухгалтерському обліку сума накопиченої амортизації гудвілу списується зі зменшенням його первісної вартості;
   
— по гудвілу амортизація не нараховується.
   
   Визначення справедливої вартості активів та зобов'язань
   
Як вже зазначалося вище, для визначення наявності та розміру гудвілу спочатку необхідно розрахувати розмір справедливої вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань (табл. 1).
   
Таблиця 1
   
   

№ п/п

Об'єкти визначення справедливої вартості

Визначення справедливої вартості

1.

Цінні папери

Поточна ринкова вартість на фондовому ринку.
За відсутності такої оцінки — експертна оцінка

2.

Дебіторська заборгованість

Теперішня (дисконтована) сума, яка підлягає отриманню, яка визначена:
• за відповідною поточною відсотковою ставкою;
• за вирахуванням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання дебіторської заборгованості (в разі необхідності).
Дисконтування не здійснюється для короткострокової заборгованості, якщо різниця між номінальною сумою дебіторської заборгованості та дисконтованою сумою несуттєва (менше 5 % номінальної суми)

3.

Запаси

 

3.1.

Готова продукція і товари

Ціна реалізації за вирахуванням:
• витрат на реалізацію;
• суми надбавки (виходячи з надбавки для аналогічної готової продукції та товарів)

3.2.

Незавершене виробництво

Ціна реалізації готової продукції за вирахуванням:
• витрат на завершення;
• витрат на реалізацію;
• надбавки (прибутку), розрахованої за розміром прибутку аналогічної готової продукції

3.3.

Матеріали

Відновлювальна вартість (собівартість придбання)

4.

Основні засоби

 

4.1.

Земля та будівлі

Ринкова вартість

4.2.

Обладнання

Ринкова вартість.
У разі відсутності даних про ринкову вартість — відновлювальна вартість (собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки

4.3.

Інші основні засоби

Відновлювальна вартість (собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки

5.

Нематеріальні активи

Поточна ринкова вартість.
За відсутності такої вартості — оціночна вартість, яку підприємство:
• сплатило б за актив;
• у разі операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами;
• виходячи з наявної інформації

6.

Чисті активи або зобов'язання за пенсійними програмами з передбаченими виплатами

Теперішня (дисконтована) сума належних виплат пенсій за вирахуванням справедливої вартості будь-яких активів пенсійної програми

7.

Податкові активи та зобов'язання

Сума податкових пільг чи податків, що підлягають сплаті, виникають унаслідок об'єднання підприємств

8.

Поточні та довгострокові зобов'язання

Теперішня (дисконтована) сума, яка повинна виплачуватися при погашенні заборгованості, визначеної за відповідними поточними відсотковими ставками.
Дисконтування не здійснюється для короткострокових зобов'язань, якщо різниця між номінальною сумою зобов'язання та дисконтованою сумою є несуттєвою (менше 5 % номінальної вартості)

9.

Обтяжливі контракти та інші непередбачені зобов'язання

Теперішня (дисконтована) сума, що підлягає сплаті при погашенні зобов'язання, визначена за відповідною поточною відсоткової ставки
   
   Знецінення гудвілу
   
При наявності у підприємства гудвілу слід звертати увагу на можливе його знецінення. До загальним ознаками знецінення гудвілу можна віднести:
   
1) зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалося;
   
2) істотні негативні зміни в ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду або очікувані найближчим часом;
   
3) збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво зменшити суму очікуваного відшкодування активу;
   
4) перевищення балансової вартості чистих активів підприємства над їх ринковою вартістю;
   
5) інші свідчення того, що ефективність активу є або буде гіршою, ніж очікувалось.
   
Згідно з нормами П(С)БО 28 визнання та оцінка знецінення гудвілу підпорядковується наступним правилам:
   
незалежно від наявності ознак про зменшення корисності активів підприємство на дату річного балансу визначає суму очікуваного відшкодування гудвілу (теперішню вартість майбутніх чистих грошових надходжень від активу);
   
втрати від зменшення корисності визнаються іншими витратами.
   
   Зменшення та відновлення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки
   
Іноді суму очікуваного відшкодування визначити неможливо. Таке відбувається у разі якщо актив самостійно не генерує надходження грошових коштів від його використання.
   
В даній ситуації сума очікуваного відшкодування визначається для групи активів, яка генерує грошові потоки, до якої належить актив.
   
   Балансова вартість групи активів, яка генерує грошові потоки:
   
— включає балансову вартість лише тих активів, які можна прямо віднести до такої групи;
   
— або визначається шляхом розподілу балансової вартості активів на обґрунтованій та послідовній основі;
   
не включає суму зобов'язання, якщо суму очікуваного відшкодування такої групи можна визначити без урахування цього зобов'язання.
   
Гудвіл, що виник в результаті об'єднання підприємств, на дату придбання розподіляється на кожну групу активів, яка генерує грошові потоки.
   
   При зменшенні корисності групи активів, яка генерує грошові потоки:
   
— втрати від зменшення корисності визнаються, якщо сума очікуваного відшкодування цієї групи менша за її балансову вартість;
   
— на суму втрат від зменшення корисності групи активів (до її розподілу між іншими окремими активами групи) зменшується вартість гудвілу (у межах балансової (залишкової) вартості).
   
   При відновлення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки:
   
— вигоди від відновлення корисності визнаються, якщо сума очікуваного відшкодування цієї групи перевищує її балансову вартість;
   
— балансова вартість окремого активу групи (за винятком гудвілу) збільшується на відповідну частину зазначеного перевищення.
   
   Відображення гудвілу в бухгалтерському обліку
   
   Інструкцією № 291для відображення в облік гудвілу передбачений рахунок 19 «Гудвіл», який має такі субрахунки:
   
   • 191 «Гудвіл при придбанні» ― по дебету цього субрахунку відображається вартість гудвілу, що виникає при придбанні іншого підприємства, за кредитом — втрати від зменшення корисності гудвілу і сума списаного гудвілу;
   
   • 193 «Гудвіл при приватизації (корпоратизації)» ― по дебету цього субрахунку підприємства державного і комунального секторів економіки відображають вартість гудвілу, який виник при приватизації (корпоратизації), а за кредитом — суму списаного гудвілу.
   
При цьому в бухгалтерському обліку робляться такі записи (табл.).
   
Таблиця 2
   
   

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Яка сума відображається

дебет

кредит

1.

Відображення гудвілу при придбанні в обліку підприємства-покупця:

 

 

 

1.1.

• при передоплаті

191 «Гудвіл при придбанні»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

Перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів, зобов'язань і непередбачених зобов'язань на дату придбання

1.2.

• при наступній оплаті

191 «Гудвіл при придбанні»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

2.

Відображення зменшення корисності гудвілу

977 «Інші витрати звичайної діяльності»

191 «Гудвіл при придбанні»

У межах балансової (залишкової) вартості

3.

Відображення списання гудвілу, який виник у процесі приватизації (корпоратизації) підприємства

45 «Вилучений капітал»

193 «Гудвіл при приватизації (корпоратизації)»

У межах балансової (залишкової) вартості
   
Перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов'язань і непередбачених зобов'язань об'єкта придбання над сукупністю витрат на об'єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності (зване раніше негативним гудвілом), відразу ж визнається доходом згідно з п. 13 П(С)БО 19 і відображається проводкою: дебет субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» і кредит субрахунку 746 «Інші доходи».
   
   Відображення інформації про гудвиле у фінансовій звітності
   
Згідно з Листом Мінфіну № 31-08410-07-10/5182 з відображення гудвілу у фінансовій звітності можна виділити наступні основні моменти:
   
П(С)БО 19 визначає порядок відображення в обліку і звітності придбання інших підприємств та/або об'єднання видів їх діяльності, гудвілу, який виник при придбанні;
   
— форма фінансової звітності та її склад визначаються НП(С)БО 1;
   
— підходи до розкриття інформації за статтями, зокрема Балансу (Звіту про фінансовий стан (форма № 1), наведені в Методичних рекомендаціях № 433;
   
— у разі наявності у підприємства такого об'єкта обліку, як гудвіл, відповідна інформація відображається у Балансі (Звіті про фінансовий стан) додаткової статті «Гудвіл» (рядок 1050) ;
   
— вартість гудвілу, що виникає при консолідації фінансової звітності материнського підприємства і фінансової звітності дочірніх підприємств, відображається в консолідованому Балансі (Звіті про фінансовий стан (форма № 1-к) у рядку 1055 «Гудвіл при консолідації» .
   
У свою чергу, у Примітках до фінансової звітності наводиться така інформація (табл. 3).
   
Таблиця 3
   
   

№ п/п

Розкриття інформації

Джерело

Зміст інформації

1.

Розкриття інформації щодо гудвілу, що виникає при придбанні

П(С)БО 19

 

Інформація про зміни балансової вартості гудвілу з наведенням даних про такий його вартості на початок і кінець року.
При цьому розкривається інформація про:
1) накопичену суму втрат від зменшення корисності на початок і кінець періоду;
2) визнаний за звітний рік гудвіл (за винятком гудвілу, увійшов до групи вибуття);
3) гудвіл, уключений до групи вибуття

2.

Розкриття інформації щодо зменшення корисності гудвілу

П(С)БО 28

 

При зменшенні корисності активів за кожною їх статті наводиться наступна інформація:
1) сума втрат від зменшення корисності, відображених у Звіті про фінансові результати (форма № 2);
2) сума втрат від зменшення корисності, відображених у складі власного капіталу.

Для кожної групи активів, яка генерує грошові потоки, на яку було розподілено вартість гудвілу наводиться наступна інформація:
1) розподілена балансова вартість гудвілу;
2) база, прийнята для визначення суми очікуваного відшкодування цієї групи

Якщо частину вартості гудвілу, що виник в результаті об'єднання підприємств, протягом звітного періоду не було розподілено на групу активів, яка генерує грошові потоки, то на дату звітності наводяться:
а) нерозподілена вартість гудвілу;
б) причини, з яких ця сума залишилася нерозподіленою
   
   Гудвіл при приватизації (корпоратизації)
   
Щодо гудвілу при приватизації (корпоратизації) можна відзначити наступне:
   
1) такий гудвіл відображається на рахунку 19 «Гудвіл» при наступних умовах:
   

  • для підприємств державного та комунального секторів економіки;

  •    
  • якщо вони мають на балансі гудвіл, який виник у процесі приватизації (корпоратизації);

  •    
  • такий гудвіл відображений в обліку згідно з Порядком № 109;

   
2) особливості обліку та списання такого гудвілу підприємствами державного, комунального секторів економіки визначаються Положенням № 1213;
   
3) гудвіл, який виник у процесі приватизації (корпоратизації), не амортизується;
   
4) повністю або частково гудвіл може бути списаний за рішенням уповноваженого органу;
   
5) списання гудвілу відображається за дебетом рахунку 45 «Вилучений капітал» та кредитом рахунку 19 «Гудвіл»;
   
6) після внесення змін в установчі документи про зменшення розміру статутного капіталу підприємства на вартість списаного гудвілу здійснюється бухгалтерський запис за дебетом рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» та кредитом рахунку 45 «Вилучений капітал».
   
   Нюанси обліку гудвілу відповідно до МСФЗ
   
Щодо вимог міжнародних стандартів обліку і звітності в питаннях гудвілу можна відзначити наступне:
   
• основними нормативними актами, що регулюють порядок обліку і відображення у звітності гудвілу, є МСБО 38 і МСФЗ 3;
   
• практично в усіх суттєвих аспектах норми міжнародних стандартів схожі (або взагалі ідентичні) з норм національних стандартів.
   
Гудвіл являє собою платіж, здійснений покупцем в очікуванні отримання вигод від активів, які не можна ідентифікувати і врахувати окремо.
   
Після первісного визнання покупець повинен тестувати придбаний гудвіл на предмет можливих збитків від знецінення не рідше одного разу в рік і відображати його за первісною вартістю за вирахуванням накопичених збитків від знецінення.
   
Якщо раніше, до дати введення в дію МСФЗ 3, гудвіл амортизувався, то підприємство повинно було:
   
— з початку першого річного періоду, що починається з або після 31 березня 2004 року, припинити амортизувати гудвіл;
   
— на початку першого річного періоду, що починається з або після 31 березня 2004 року, списати відповідну величину накопиченої амортизації шляхом зменшення на цю суму балансової вартості гудвілу;
   
— з першого річного періоду, що починається з або після 31 березня 2004 року, тестувати гудвіл на предмет можливих збитків від зменшення корисності відповідно до МСБО 36.
   
Балансова вартість негативного гудвілу на початок першого річного періоду, що починається з або після 31 березня 2004 року, який виник у результаті:
   
   
  • об'єднання бізнесу, яке мало місце до 31 березня 2004 року; або

  •    
  • освіти спільно контрольованого бізнесу до 31 березня 2004 року і враховується методом пропорційної консолідації (МСФЗ 11),

   
повинна перестати визнаватися підприємством в якості негативного гудвілу на початку цього періоду шляхом відповідного коригування нерозподіленого прибутку на початок періоду.
   
Якщо первісний облік об'єднання бізнесу не завершено на кінець звітного періоду, в якому відбувається об'єднання, покупець відображає у своїй фінансовій звітності тимчасові суми за статтями, облік яких є незавершеним (§ 45 МСФЗ 3).
   
Протягом періоду оцінки покупець ретроспективно коригує тимчасові суми, визнані на дату придбання, з метою відображення новой інформації, отриманої про факти та обставини, що існували станом на дату придбання та, якби були відомі, впливали б на оцінку сум, визнаних за станом на цю дату.
   
Наприклад, підприємство купує групу компаній за 700 млн грн. Після підготовки першої звітності по об'єднанню компаній воно оцінює вартість чистих активів в 680 млн грн, при цьому вартість гудвілу становить 20 млн грн (700 млн грн — 680 млн грн).
   
Після уточнення оцінок вартість чистих активів знижується до 650 млн грн, внаслідок чого підприємство збільшує вартість гудвілу до 50 млн грн (700 млн грн — 650 млн грн).
   
Підприємство може застосовувати вимоги МСФЗ 3 до гудвілу, визнаного в обліку до 31 березня 2004 року, за умови, що воно також буде перспективно застосовувати вимоги МСБО 36 та МСБО 38. Для всіх об'єднань всі оцінки та інша використана інформація повинні були бути отримані на дату первісного визнання.
   
Протягом періоду оцінки покупець також визнає додаткові активи чи зобов'язання, якщо отримана нова інформація про факти та обставини, що існували станом на дату придбання та, якби були відомі, то привели б до визнання таких активів та зобов'язань станом на цю дату.
   
Наприклад, продаж активу третій стороні незабаром після дати придбання за суму, яка значно відрізняється від тимчасової справедливої вартості активу, визначеної на дату придбання, швидше за все, означатиме помилку у зазначеної тимчасової оцінці сумі (якщо тільки не було виявлено подія, що істотно вплинуло на зміну справедливої вартості).
   
Однак, іноді нова інформація, отримана протягом випробувального періоду, може призвести до коригування тимчасових оцінок більш ніж одного активу або зобов'язання.
   
Наприклад, покупець міг взяти на себе зобов'язання виплатити за шкоду, яка відноситься до нещасного випадку на одному з об'єктів компанії, що купується, яке повністю або частково покривається полісом придбаної компанії по страхуванню відповідальності (зобов'язань).
   
Якщо зобов'язання застраховано, будь-яка зміна зобов'язання буде відповідати зміни у страхових виплатах. У разі часткового страхування, тільки частина зміни суми зобов'язання буде відповідати страховим виплатах.
   
Протягом випробувального періоду покупець повинен визнати коригування тимчасових оцінок, ніби облік по об'єднанню компаній завершено на дату придбання.
   
Таким чином, покупець повинен переглянути, за необхідності, порівняльну інформацію за попередні періоди, представлені у фінансовій звітності, включаючи внесення будь-яких змін амортизації, зносу або інших змін доходу, визнаних при завершенні первісного визнання.
   
   Період оцінки закінчується, коли покупець отримує інформацію, яка була йому потрібна, про факти та обставини, що існували станом на дату придбання, або дізнається, що неможливо отримати більше інформації. Однак період оцінки не повинен перевищувати один рік з дати придбання.
   
Слід зауважити, що МСБО 38 (§§ 48 — 49) виділяє таке нове для нашого обліку поняття, як внутрішньо створений гудвіл.
   
У деяких випадках хоча витрати і здійснюються з метою створення майбутніх економічних вигод, однак вони не призводять до створення нематеріального активу, що задовольняє критеріям визнання, встановленим МСБО 38. Саме такі витрати часто називаються витратами, які сприяють формуванню внутрішнього гудвілу.
   
Внутрішньо створений гудвіл не підлягає визнанню як актив, оскільки він не є идентифицируемым ресурсом (тобто не є відокремлюваним і не виникає з договірних чи інших юридичних прав), що контролюється підприємством і може бути надійно оцінена за собівартістю.
   
   Короткі підсумки
   
Якщо підсумувати все вищесказане, можна зробити наступні тезисные висновки:
   
1. Гудвіл — це нематеріальний актив, але норми П(С)БО 8 на нього не поширюються. Основними нормативними актами, які регулюють порядок відображення в обліку гудвілу, є:
   
  • при придбанні — П(С)БО 19;

  •    
  • при приватизації (корпоратизації) — Положення № 1213 та Порядок № 109;

   
2. Амортизація на гудвіл не нараховується. Накопичена амортизація повинна бути списана з зменшенням його первісної вартості.
   
3. Гудвіл обов'язково оцінюється на наявність ознак знецінення.
   
4. Гудвіл, який виникає при об'єднанні підприємств розподіляється на кожну групу активів, яка генерує грошові потоки.
   
5. При списанні суми втрат від зменшення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки, спочатку зменшується вартість гудвілу (до повного списання), а лише потім вартість інших активів групи (при необхідності).
   
6. При відновлення корисності групи активів, яка генерує грошові потоки, збільшується балансова вартість всіх активів групи, крім гудвілу. Тобто гудвіл не підлягає відновленню корисності, а тільки знецінення.
   
   Список використаних документів:
   
   ПК України — Податковий кодекс України
   
   Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. за № 291
   
   Методичні рекомендації № 433 — Методичні рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. № 433
   
   МСБО 36 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 36 «Зменшення корисності активів»
   
   МСБО 38 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи»
   
   МСФЗ 3 — Міжнародний стандарт фінансової звітності 1 «Об'єднання бізнесу»
   
   МСФЗ 11 — Міжнародний стандарт фінансової звітності 11 «Спільна діяльність»
   
   НП(С)БО 1 — Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»«, затверджене наказом Мінфіну України від 07.02.2013 р. № 73
   
   П(С)БО 8 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну України від 18.10.1999 р. № 242
   
   П(С)БО 19 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств», затверджене наказом Мінфіну України від 07.07.1999 р. № 163
   
   П(С)БО 28 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів», затверджене наказом Мінфіну України від 24.12.2004 р. № 817
   
   Положення № 1213 — Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затверджене наказом Мінфіну від 19.12.2006 р. № 1213
   
   Порядок № 109 — Порядок відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій, пов'язаних з приватизацією та орендою державних підприємств, затвердженого наказом Мінфіну України від 16.12.1993 р. № 109
   
   Лист № 31-08410-07-10/5182 -- Лист Мінфіну України від 12.03.2014 р. № 31-08410-07-10/5182 «Щодо відображення гудвілу у фінансовій звітності»
   
   

Комментарии

You have no rights to post comments


Следующие материалы:
Предыдущие материалы:

testtest

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня посетителей8388
mod_vvisit_counterВчера посетителей9009
mod_vvisit_counterЗа неделю посетителей27188
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе61265
mod_vvisit_counterЗа месяц посетителей218953
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце305592
mod_vvisit_counterВсего посетителей25329332

We have: 80 guests, 10 bots online
0: 18.207.102.38
 , 
0