28.01.2021
Posted in Бухгалтерия - Новости сайта 2016
Умови для забудовників або пом'якшать, або зроблять ще жорсткіше, передає UBR.Автор: Оксана Гришина
Лобісти скасування пайового внеску для забудовників і прихильники ще більшого ускладнення умов роботи для компаній зіткнулися в парламенті. Зараз у Верховній Раді зареєстровано два по суті протилежних законопроекту. Найближчим часом парламентарії повинні вирішити, скасувати податок на інвестиції, як називають його експерти, або навпаки збільшити.
Варіант "за"
Законопроект № 3610 пропонує повністю скасувати пайовий внесок замовників будівництва у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Згідно йому, технічні умови не повинні містити вимоги про будівництво інженерних мереж поза ділянки забудови.
"Прийняття цих правок знизить невмотивовану фінансове навантаження на забудовників, зменшить собівартість будівництва житла та дасть можливість стабілізувати економічну ситуацію в галузі", — вважає глава Комітетом з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Сергій Скуратівський.
Варіант "проти"
У законопроекті № 4108 запропоновано виділити окрему категорію платників пайового внеску — промислові та сільгосппідприємства.
Зараз поділ нерухомості йде тільки на житлову і комерційну. Забудовники житловий перераховують до місцевих бюджетів перед введенням в експлуатацію 4% кошторисної вартості, комерційної — 10%.
Документ передбачає введення ставку в 1% для промисловців та аграріїв, щоправда із застереженнями (якщо створювана інфраструктура є власністю замовника або такі об'єкти не створюють додаткового навантаження на інженерно-транспортну інфраструктуру населеного пункту).
"Це лобістський закон, для певних галузей. Чому деякі з комерсантів мають бути рівніші за інших? Плюс застереження, прописані в тексті законопроекту, вже мають на увазі моменти, коли забудовникам доведеться домовлятися з місцевою владою. Створює їх інфраструктура додаткове навантаження на загальну чи ні? І різниця у висновках чиновників тут немаленька — 1% або 10% від вартості проекту", — зазначив UBR.us експерт Easy Business Сергій Петров.
Вибірковість законопроекту №4108 зазначила керівник напрямку "Будівництво" Better Regulation Office Delivery Олена Шуляк: "Він дає преференції лише будівельним проектам, які реалізуються для промислових і сільськогосподарських підприємств. Вибіркове рішення проблеми сприятливо позначиться на будівництві об'єктів для цих сфер, але ніяк не вплине на інвестиційну привабливість в інших, не менш важливих, сегментах. Під ударом залишиться вся комерційна нерухомість і житло".
Пайові нюанси
Взагалі питання нарахування пайового внеску активно піднімається підприємствами, що здійснюють діяльність у сфері будівництва протягом останніх 11 місяців.
У рейтингу Doing Business за показником "Вартість адміністрування дозвільних процедур" (в розрахунку враховується і пайовий внесок) Україна займає 175 місце з 189 країн (для довідки: загальна вартість адміністрування дозволів у нашій країні становить 15,2% від кошторисної вартості, у Польщі — 0,1%, у Словаччині — 0,3%, в Угорщині — 0,2%).
"За цим показником ми перебуваємо на рівні африканських країн, зауважу, що, наприклад, Молдова займає 50 місце", — підкреслила Шуляк.
З нею згоден експерт Easy Business Сергій Петров: "Нормою для бізнесу вважається термін окупності інвестицій 7-12 років. Додаткові 10% як плата за інвестицію подовжують цей період при стабільній економіці — вдвічі, якщо не втричі. По суті, це "загороджувальний" податок, що відлякує серйозних інвесторів". Сергій Петров зазначив також, що в деяких містах місцеві влади вважають — довготривалі інвестиції важливіше одноразового пайового внеску: "В Запоріжжі, кажем, мають намір повністю скасувати пайовий внесок", — розповідає він.
"Кормушка" для чиновників
Однак проти ініціативи повної відміни пайового внеску виступає Асоціація міст України (AUC), стверджуючи, що в нинішніх умовах цей платіж залишається чи не єдиним джерелом розвитку громад.
"Крім пайової участі у бюджет розвитку гарантовано йдуть тільки кошти, отримані від продажу комунальної власності або землі", — прокоментував UBR.ua аналітик AUC Ярослав Рябушук.
Цифри дійсно вражають: у Вінниці заплановано на 2016 р. отримати від забудовників 5 млн. грн., що становить 99% бюджету на розвиток міста. У столиці пайові внески очікуються в розмірі 281,5 млн грн (95% коштів в бюджет розвитку міста), в Одесі — 32 млн грн (42% коштів фонду розвитку міста), у Запоріжжі — 15 млн грн (70%).
Однак пайову участь у загальній структурі бюджету становить не більше 1,8%: Київ — 1,5%, Львів — 1,72%, Харків — 0,29%, Миколаїв — 0,02%. У 2015 р. в Україні було зібрано 793 млн. грн. внеску (Київ – 333 млн. грн., 42% від усіх надходжень по Україні) при плані 486 млн. грн.
"Якщо взяти за основу дані Держкомстату за обсягом всього побудованого в 2015 р., то планова сума надходжень повинна бути в діапазоні 1,8-2,4 млрд. грн. (тобто ми бачимо потенційну корупційну складову 1,1-1,6 млрд. грн.). Ні для кого не секрет, що пайову участь є найбільш корупційним збором. Відсутність фіксованої ставки (органи місцевого самоврядування можуть самостійно приймати рішення про звільнення від оплати або перегляді граничних ставок), гнучка методика розрахунку, відсутність прозорої звітності використання та можливість відстрочки платежу призводять до того, що пайова участь на місцях легко перетворюється з "офіційної" хабара "неофіційну". Тільки по Києву на сьогодні заборгованість з оплати пайового внеску перевалила за 1,5 млрд. грн., а кількість компаній, звільнених від оплати перевищує півсотні", — підкреслила Олена Шуляк.
Замість забудовників заплатять мешканці
У 2015 р. місцеві бюджети почали збір податку на нерухомість. При запланованому показнику в 594 млн. грн було зібрано 746 млн. грн.
Багато експертів вважають: цілком можливо, що податок на нерухомість витіснить пайовий внесок, і стане основним засобом для формування бюджетів розвитку населених пунктів, адже кожен мешканець міста чи селища користується його інфраструктурою.
За оцінками Центру економічної стратегії, податок на нерухомість тільки стосовно власникам квартир Києва (площа квартир, за які потрібно платити — більше 60 кв. м) за ставкою 2,4% повністю компенсує заплановані надходження від пайового внеску (план по Києву на 2016 р. — 281 млн. грн.). До того ж, зазначають експерти Центру економічної стратегії, пайовий внесок вкрай складно адмініструвати, але найголовніше — ще складніше прогнозувати.
Наприклад, в Києві в 2013 р. планували отримати 257 млн. грн., а зібрали 251 млн. грн., у 2014 р. в бюджет було закладено 330 млн. грн., а надійшло всього 164 млн. грн. Зате в минулому році спостерігалася зворотна ситуація: замість очікуваних 170 млн. грн. забудовники заплатили 333 млн. грн.
Хто так будує
Автор законопроекту про скасування пайового внеску, Петро Сабашук зазначає, що насправді міста можуть більш жорстко і продумано прописувати інвестиційні умови, а земельні ділянки під забудову виділяти виключно через аукціони, а не як зараз, по списку виключень і безкоштовно.
"Плата на землю підвищена на 30-35%, плюс податки на нерухомість, особливо на комерційну. У міст є ресурси з "живою копійкою". До того ж, ми живемо вже в капіталістичній країні, а оперуємо поняттями з радянського минулого. Років 30 тому я в якості соціальної інфраструктури будував магазини й кінотеатри, щоб жителям мікрорайонів було де купити товари і де відпочити, будував готелі, щоб було, де прийняти туристів. Хто будує це зараз? І забудовники плюс до того, що наповнюють місто соціальною інфраструктурою, платять йому ще 10% зверху. Куди йдуть ці кошти?", — дивується Сабашук.
Парламентарій сподівається, що його законопроект буде винесений на перше читання вже найближчим часом: "Таким чином, ми встигнемо виконати розпорядження Кабміну "Про затвердження плану дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку в методології рейтингу "Ведення бізнесу на 2016 р.", яким, зокрема, запропоновано в першому кварталі розробити законопроект, що передбачає повне скасування пайової участі для всіх без винятку забудовників", — резюмує експерт.
Комментарии
< Предыдущая | Следующая > |
---|
Следующие материалы:
- Компенсація за затримку виплати доходів (зарплати, індексації тощо)
- Про деякі питання анулювання реєстрації платника ПДВ
- Послуги з управління багатоквартирним будинком у законопроекті «Про житлово-комунальні послуги»
- Розглянуті питання щодо робочого часу, відпочинку та роботи у святкові та неробочі дні
- Чи можна поповнити капітал ТОВ правом вимоги боргу цього ж ТОВ
- Правочини, вчинені керівниками філій банку після призначення уповноваженої Фонду гарантування вкладів, незначні
- А. Клунько, семінар "Фінансова весна 2016", 11 березня, Київ
- Про порядок відображення в бухгалтерському і податковому обліку витрат орендаря на поліпшення орендованого майна
- Платники транспортного податку та податку на нерухомість можуть провести звірку своїх даних
- Мінзарплата і ЄСВ: «Брат ти мені чи не брат?..»
- Про відповідальність за несвоєчасне перерахування податку з вини банку
- Оскарження рішень податкових органів у силу визнання господарської операції безтоварною
- Вітаємо прекрасну половину людства!
- ВР може вилучити окремі норми Закону про судовий збір
- А. Клунько, семінар "Фінансова весна 2016", 11 березня, Київ
- А. Клунько, семінар "Фінансова весна 2016", 11 березня, Київ
- Огляд інтернет-видань (29.02.2016 - 06.03.2016)
- Роз'яснено нюанси сплати військового збору при відчуженні нерухомості
- Що необхідно знаті вкладнику неплатоспроможного банку
- Зниження ЄСВ: чи буде бізнес збільшувати зарплати
- Громадяни, які ввозять транспортні засоби для юридичних осіб, зобов'язання зобов'язані звітуватися про отримані доходи
- Як захистити інвесторів від недобросовісних забудовників — законопроект
- При отриманні доходів за кордоном громадяни повинні подати декларацію до 1 травня 2016 року
- Письмовий договір позики доводить факт передачі грошової суми позичальнику
- Оскаржуйте вчасно або доведіть поважність причини пропуску рядок звернення із позовом
- Штрафів за помилки при оформленні субсидій немає і не буде, - Павло Розенко
- Як переселенцю із тимчасово окупованої території подати податкову декларацію про майновий стан і доходи з метою реалізації права на податкову знижку
- Що буде з мешканцями будинків, що не витворили ОСББ
- Затверджено порядок перевірки інформації, поданої для нарахування соцвиплат
- Нюанси розрахунку оцінки землі як спосіб "роздути" базу оподаткування
- ВР пропонують прописати норми про пайові договори
- Вітаємо прекрасну половину людства!
- Мінфін починає перевірку отримувачів соцвиплат
Предыдущие материалы:
- 16.02.2016 «Податкові сюрпризи-2016» Самарченко Е. Р.
- Порядок дооцінки основних засобів сільськогосподарського підприємства
- Як надати ПСП суміснику
- 16.02.2016 «Податкові сюрпризи-2016» Самарченко Е. Р.
- Національний банк наголошує на актуальності розгляду Законопроекту про споживче кредитування
- Фіктивні контрагенти як актуальний тренд у податкових спорах
- Створення ОСББ як ефективний інструмент управління багатоквартирним будинком
- Конвертація по-новому: що пропонує позичальникам доларової іпотеки урядовий законопроект
- 25.02.2016 «Податкові сюрпризи-2016» Самарченко Е. Р.
- Приховані ризики трансфертного ціноутворення
- Реструктуризація валютних кредитів: що пропонують українцям і як проблему вирішують у світі
- Для кого парламент створює інститут податкових консультантів?
- Огляд інтернет--видань (08.02.2016 - 14.02.2016)
- 25.02.2016 «Податкові сюрпризи-2016» Самарченко Е. Р.
- За який звітний період та в який термін подається звіт щодо сум нарахованого ЄВ у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності страхувальника?
- Закордонні відрядження з видачею авансу на корпоративну картку
- На які цілі сільськогосподарські підприємства, які розібрали спеціальний режим оподаткування, можуть використовувати суми ПДВ, що акумульовані на спеціальному рахунку?
- А. Клунько, семінар "Фінансова зима 2016", 19 лютого, Київ
- Оплата валютної корпоративною карткою участі в конференції за кордоном
- Подаємо декларацію з транспортного податку
- ГФС розповіла про оподаткування операцій зі знищення виробничого обладнання
- Нова податкова накладна: чекаємо до 1 квітня
- Ліміт каси підприємства. Обов'язково його переглядати?
- Питання розірвання трудового договору з людиною, яка має інвалідність
- Виплата дивідендів засновникам-нерезидентам
- Договір про спільну діяльність знято з обліку: що далі
- Декларація про прибуток – 2015: останній штрих. Індексація основних засобів в обліку та оподаткуванні
- А. Клунько, семінар "Фінансова зима 2016", 19 лютого, Київ
- Податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій за 2015 рік
- Чи зобов'язаннями пов'язані платники ПДВ подавати до контролюючих органів податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилася?
- А. Клунько, семінар "Фінансова зима 2016", 19 лютого, Київ
- Порядок оформлення договорів оренди земельних паїв
- Про надання методологічної допомоги щодо порядку внесення в Реєстр неприбуткових установ та організацій бюджетних установ
testtest