25 листопада 2014 року вступивши в дію довгоочікуваний Закон "Про внесення змін до деяки законодавчо актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів". Прийнятий парламентом 14 жовтня 2014 року, цей закон змінює положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в якому зазначається, що інформація про зареєстровані права та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою та загальнодоступною.
   
На наступний день після набрання чинності вказаним законом ні нотаріуси, ні відділи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, не знали як застосовувати вищезазначені положення. Тоді ж на сайті Укрдежреєстру з'єднання явилося повідомлення (http://www.drsu.gov.ua/show/13676) про те, що « практичне застосування наведених положень закону передбачається після прийняття Кабінетом Міністрів відповідних рішень».
   
Ще згодом, на сайті Мінюсту з'єднання явилися проекти відповідних постанов (http://www.minjust.gov.ua/news/46458) стосовно доступу до реєстрів нерухомості та оголошено про проведення громадського обговорення зазначених проектів
   
   То що ж насправді дає вказаний закон та які його основні переваги та недоліки?
   
   Задоволення не з дешевих
   
Розроблений Мінюстом проект постанови КМУ про затвердження «Порядку надання фізичним та юридичним особам інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (надалі – Порядок) передбачає, що інформація з Державного реєстру прав для осіб які не є власниками чи правоволодільцями нерухомого майна надається: у паперовій формі органом державної реєстрації прав, нотаріусом у вигляді інформаційної довідкитау електронною формі через офіційний веб-сайт Укрдержреєстру у вигляді інформаційної довідки.
   
У Порядку також зазначено, що за отримання інформації з Державного реєстру прав фізичними та юридичними особами у вигляді витягу чи інформаційної довідки справляється плата у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року № 1204 "Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру" (на даний момент це 120 грн).
   
Звісно, стосовно плати за надання інформації в паперовій формі, то з цим все зрозуміло (бланки, утримання персоналу і т. ін.), але як виявляється за доступ до електронного реєстру теж потрібно платити аналогічну суму.
   
Якщо можна було б припустити, що електронний реєстр буде функціонувати за зразком ІРЦ (доступ до ЄДРПОУ) і в ньому буде міститися обмежена інформація про фрази об'єкти нерухомого майна та їх власників і її зможе подивитися будь яка особа, а більш повну інформацію можна буде отримати у нотаріуса чи реєстратора. Проте для того, щоб отримати інформацію в електронній пошті реєстрі, заявник має зареєструватися на сайті і здійснити оплату за доступ до інформації (і наскільки я розумію за перегляд інформацію про кожен об'єкт заявник повинен сплатити 120 грн.)
   
То для чого мені створювати собі додаткові проблеми, якщо я зателефоную до знайомого нотаріуса і дізнаюся будь яку необхідну для мене інформацію?
   
   Чи будуть старі реєстри?
   
Як відомо, до 1 січня 2013 року функціонувала інша система реєстрації речових прав на нерухоме майно. Інформація про фрази об'єкти нерухомого майна, їх власників, заборони іпотеки містилася в старих реєстрах БТІ та Держкомзему (по землі). Зараз для внесення об'єкта нерухомого майна до державного реєстру речових прав на нерухоме майно власник має відкрити розділ в існуючому реєстрі. На даний момент більша частина інформації про об'єднання об'єкти нерухомого майна міститься саме в старих реєстрах, або взагалі в паперових базах БТІ.
   
Після прийняття закону в багатьох виникло запитання – чи буде відкритим доступ до старих реєстрів? Слід зазначити, що Мінюст врахував цей факт зазначивши у п. 3 Порядку, що під час надання інформації з Державного реєстру прав у вигляді витягу або інформаційної довідки, у разі відсутності у цьому Реєстрі відомостей використовуються відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та/або Державного реєстру іпотек. Проблемними залишається доступ до поземельних книг стосовно земельних ділянок право власності (користування) на які не зареєстроване у Державному реєстрі прав.
   
   Пошук за об'єктом об'єднання
   

Зміни до закону передбачають можливість отримання будь-якою фізичною чи юридичною особою інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за об'єднання об'єктом нерухомого майна у електронною формі через офіційний веб-сайт Укрдержреєстру. Зацікавлені особи можуть отримувати інформацію також паперовій формі шляхом подання заяви особисто або пересилання поштового відправлення органів державної реєстрації прав нотаріусам та
   
Основна проблема тут полягає в тому, що пошук буде здійснюватися саме за об'єднання єкту. Аналіз цієї норми приводити до висновку, що пошук має здійснюватися саме за адресою об'єкта нерухомості (або кадастровим номером земельної ділянки). Віднайти інформацію про об'єкт нерухомості за адресою досить важко, а інколи – практично неможливо.
   
Якщо брати до уваги нібито основну мету Закону (виявлення активів в «деяких осіб»), то зазначені зміни можуть призвести до того, що особини, які приховували власність у вигляді нерухомого майна, що будуть робити це і далі (наприклад, нічого не вартує повісити іншу табличку з номером на будинок чи квартиру, а це в свою чергу створить хоч і мінімальні, але проблеми). Альо якщо квартиру в багатоквартирному будинку ще можна ідентифікувати, то як бути наприклад із земельною ділянки в сільській місцевості? Де досить часто адреси – це назва села. А кадастровий номер земельної ділянки дізнатися не так просто.
   
Слід зазначити, що державний реєстр речових прав на нерухоме майно фактично був відкритий і раніше. Знайомий нотаріус, міг подивитися для Вас інформацію в реєстрі. Для осіб, яким така інформація була потрібна для роботи (юристи, ріелтори, журналісти), не бачили в цьому жодних проблем. Проте громадськість вимагала відкритості, що і призвело до прийняття, на мою думку, не досить ефективних змін.
   
   Звісно зміни до закону щодо відкритості реєстрів нерухомості мають в собі багато позитивних моментів, проте порядок доступу має вдосконалюватися, а вищезазначені проекти постанов КМУ мають пройти ще не одне громадське обговорення.
   
   Андрій Гевко

Комментарии

You have no rights to post comments


Следующие материалы:
Предыдущие материалы:

testtest

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня посетителей5759
mod_vvisit_counterВчера посетителей7128
mod_vvisit_counterЗа неделю посетителей5759
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе50073
mod_vvisit_counterЗа месяц посетителей97828
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце205464
mod_vvisit_counterВсего посетителей22058679

We have: 111 guests, 2 bots online
0: 3.226.255.55
 , 
0