Наталія Непряхіна, "Апостроф"
   
   Після прийняття у середу на засіданні уряду законопроекту про трансфертне ціноутворення Кабінет міністрів продовжує його допрацьовувати в секретному режимі. Нові і, за словами прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, вдосконалені правила повинні вступити в силу в поточному році. Бізнесу варто готуватися до того, що кількість і обсяг контрольованих операцій будуть збільшені. Під пильну увагу податківців можуть потрапити операції пов'язаних одним контрагентом осіб у розмірі понад 1 млн грн. Крім того, планується переглянути обсяг штрафів, повноваження контролюючих органів і терміни перевірок. На думку експертів і бізнесу, запропонований варіант, скоріше, носить фіскальний характер, а депутати вже заявили, що в такому вигляді не готові підтримати ініціативу уряду.
   

У розпорядженні А' опинився законопроект зі змінами до Податкового кодексу, що передбачає удосконалення контролю за трансферним ціноутворенням (ТЦО). Ще в середу на своєму засіданні його затвердив уряд, однак досі не передав його у Верховну раду, допрацьовує документ. Міністерство фінансів ще з травня початок розробку норм і до жовтня до процесу були допущені навіть експерти і бізнес. Проте в останні кілька місяців, як відзначають аналітики, Мінфін спільно з МВФ і Світовим банком (СБ) «в кулуарному режимі» допрацьовували текст змін. Нагадаємо, норми про ТЦУ вступили в силу з 1 вересня 2013 року за ініціативи уряду Миколи Азарова. Суть механізму ТЦУ полягає в тому, що Державна фіскальна служба (ГФС) буде контролювати операції між пов'язаними особами всередині групи компаній і зовнішньоекономічні угоди.
   
Згідно із законопроектом, будуть вивчатися всі операції з контрагентами об'ємом більше 1 млн грн (без урахування ПДВ), або загальний обсяг доходу платника та його пов'язаних осіб повинен перевищувати 20 млн грн. Зараз законодавство передбачає контроль над операціями з контрагентами обсягом понад 50 млн грн на рік. Зазначимо, що до 1 жовтня поточного року платники вже подали свої звіти в ГФС, орієнтуючись саме на цей обсяг. За словами глави спрямування за ТЦО в аудиторській компанії Deloitte Олександра Черінько, ця норма виявилася в законопроекті суто під тиском СБ. «Вони вважають, що ліміту бути не повинно, так як це створює можливості для відходу від дотримання правил шляхом дроблення операцій,– пояснює він.– У той же час при такій редакції є ризик для бізнесу в тому, що ГФС може запросити документацію по всіх, навіть порівняно невеликим за обсягом операціями».
   
За словами пана Черінько, виходячи з ситуації в 2014 році практиці, поки що в ГФС за результатами подання звітності запитують у бізнесу додаткову інформацію за операціями, що значно перевищує нинішній рівень в 50 млн грн. «ТЦУ тепер увійде в будинок кожного підприємства,– додає голова комітету підприємців з податкових питань Торгово-промислової палати Дмитро Михайленко.– Якщо за нинішнім законодавством під ТЦУ потрапляли 40% підприємств, то за новою версією – практично весь бізнес, який є». Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Ганна Дерев'янко також вважає, що зниження обсягу посилить правила ведення бізнесу і збільшить витрати підприємств на підготовку необхідної для контролю документації.
   
Крім того, в уряді вирішили розширити перелік операцій, які будуть потрапляти під контроль податківців. Зокрема, для нарахування податку на прибуток – госпоперації з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів, через резидентів, що мають постійні іноземні представництва за кордоном, а також через держави, які не розкривають в публічному доступі інформацію про структуру власності юридичних осіб.
   
«Норма з комісіонерами – фіскальна, і спочатку говорили про необхідність її включення в закон,– вважає голова комісії з питань економічної політики Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз.– Наприклад, я здійснюю операцію з комісіонером не з офшору, начебто ми не пов'язані особи, але тепер доведеться доводити, що операція не через офшор. Тобто, уряд дає зрозуміти, що буде контролювати всіх». Експерти також відзначають, що досить нечітко прописаний критерій контрольованості для нарахування ПДВ. Зокрема, мова йде про операції з резидентами, які застосовують знижену ставку ПДВ. «Знижена ставка – це нуль або 7% (застосовується для лікарських препаратів.– А')»,– дивується пан Михайленко.
   
Пропозиції Мінфіну також спрямовані на розширення повноважень ГФС. Контролюючі органи можуть отримати право звернутися до суду для визнання осіб пов'язаними на підставі фактів та обставин, коли одна особа здійснює контроль над бізнес-рішеннями іншої юрособи. Зараз у кодексі прописано 10 можливостей звернення в суди податківцями. Також ГФС може отримати можливість збільшити терміни перевірок. Якщо зараз можна перевіряти протягом півроку з правом продовження ще на такий же термін, то законопроект передбачає збільшення термінів до 18 місяців і 12 місяців відповідно. Дмитро Михайленко вважає, що немає потреби змінювати цю норму, якщо перевірки за поданими звітами ще не розпочато.
   
Не зовсім ясно, наскільки продовження строку перевірок до 18 місяців необхідно податковим органам для якісного виконання ТЦУ-контролю, додає Олександр Черінько, тоді як такий суттєвий термін створить ризик того, що бізнес буде обтяжений постійними перевірками. Може бути переглянутий і рівень штрафів. Крім застосування санкцій до бізнесу в розмірі 100 розмірів МОЗ (нині – 121,8 тис. грн) за неподання звіту, можуть бути застосовані ще й 1% від суми операцій, що не задекларованих у звіті (але не більш як 100 розмірів МОЗ), і 3% від операцій, за якими не подано документацію. «І це все називається лібералізація законодавства... Міністерство хоче будь-якими шляхами отримати гроші в бюджет, і це рух в неправильну сторону. Бізнес буде йти в тінь,– говорить Ганна Дерев'янко.– Це все можна робити, коли система відладжено працює і всі знають правила, коли відсутня корупція і працює судова система, де можна захистити свої права». «Важливо, щоб ця норма не призвела до того, що податківці будуть розраховувати, що отримають ефект від штрафів більше, ніж від самого застосування ТЦУ-аналізу,– додає пан Черінько.– Хоча логіка в тому, що штраф за неподання документації більше, ніж за неподання звіту про контрольовані операції».
   
Втім, є і позитивні норми. За словами керівника департаменту податкового планування Group DF Володимира Діденка, можна вважати позитивним те, що «офіційні джерела інформації», як категорія, скасовані. Таким чином, для цілей визначення справедливої ціни можуть використовуватися будь-які джерела інформації, і при цьому перевіряючі повинні це враховувати.
   
Однак у цілому експерти вважають, що законопроект в меншій мірі враховує інтереси бізнесу. Спочатку до норм щодо ТЦУ було більше питань, ніж відповідей. Частково уряд на них відповіло в законопроекті, зазначає Дмитро Михайленко, як наприклад, з джерелами одержання інформації. Але загалом весь закон виявився переписанным повністю, зокрема, змінено визначення пов'язаних осіб, передбачена необхідність опису всіх пов'язаних осіб в документації, що залишилися в законопроекті тимчасово діючі норми для ряду галузей. «Багато хто називає цю норму пільговою, але вона такою не є, і бізнес просив її прибрати, так як вона звужує інструмент визначення ціни на користь контролюючих органів,– пояснює пан Черінько.– На її збереженні наполягали податкові органи і Мінфін, під тиском яких вона і залишилася в законопроекті».
   
Олександр Черінько додає, що бізнес при доопрацюванні законопроекту хотів прозорих і чітких правил, так як деякі норми були завуальовані. У той же час МВФ і СБ хотіли максимально наблизити їх до положень ОЕСР, а вони недостатньо чіткі для українських реалій: «Те, що проходить в Німеччині, Великобританії, не завжди прийнятно у нас». Пані Дерев'янко впевнена, що бізнес не підтримає такий законопроект.
   
У той же час прем'єр-міністр Арсеній Яценюк наполягає, що законопроект має набути чинності вже в цьому році. «Прошу весь бізнес приготуватися до чесної і відкритої податкової звітності за 2015 рік з податку на прибуток,– заявляв він.– Скільки не було б в ланцюжку офшорних компаній, є біржова ціна товару, і Україна буде отримувати свої податки не за заниженою, а за реальною ціною». Бізнес зазначає, що біржових товарів насправді не багато – до 5, наприклад, нафту, зерно. Однак законопроект передбачає, що перелік товарних бірж для кожної групи товару буде визначати Кабмін. Це загрожує тим, що невелика за оборотом біржа буде визначати ціну, яка може бути не зовсім справедливою, побоюється один їх представників бізнесу, що підпадає під дію норм ТЦУ.
   
Депутати, у свою чергу, не готові підтримувати те, що буде шкодити інтересам бізнесу. «Будь-яка додаткова навантаження не буде прийнята»,– заявив член парламентського комітету з питань податкової та митної політики Михайло Кобцев («Блок Петра Порошенко»).
   
Його колега по комітету Олександр Кірш («Народний фронт») додає, що через комітет посилюють роботу бізнесу норми однозначно не пройдуть. «Ми їх завалимо в комітеті, я знаю настрої депутатів. Але як буде далі, не знаю, адже від комітету остаточне рішення не залежить, ми, наприклад, загорнули норму про впровадження ПДВ-рахунків, але її знову подають у Податковому кодексі»,– каже пан Кірш.

Комментарии

You have no rights to post comments


Следующие материалы:
Предыдущие материалы:

testtest

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня посетителей513
mod_vvisit_counterВчера посетителей12329
mod_vvisit_counterЗа неделю посетителей26797
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе27039
mod_vvisit_counterЗа месяц посетителей154176
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце196526
mod_vvisit_counterВсего посетителей21301794

We have: 64 guests, 450 bots online
0: 54.226.30.186
 , 
0