Верховна Рада прийняла в першому читанні урядовий проект змін до правил трансфертного ціноутворення (№1264-1). Проект був підготовлений Міністерством фінансів за рекомендаціями міжнародних кредиторів України — МВФ і Світового банку. Про необхідність вдосконалення правил трансфертного ціноутворення (ТЦО) говорили ще з моменту прийняття першої редакції профільного закону в липні 2013 р. Згадував про це і коаліційну угоду, в якій акцент був зроблений на мінімізації впливу процедур контролю за трансфертним ціноутворенням на витрати часу і коштів суб'єктів господарювання. Однак ознайомлення з проектом, підготовленим Мінфіном, показує, що основною метою змін є посилення податкового контролю над ТЦУ, розширення обсягу контрольованих операцій і посилення заходів відповідальності платників податків за допущені порушення.
   
Нові правила можуть набути чинності вже з нового року. Які ж основні зміни пропонує Міністерство фінансів і як це може вплинути на бізнес?
   
Розширення практичних зв'язків
   
Законопроект розширює визначення пов'язаних осіб в податкових цілях. Податкові органи зможуть встановлювати наявність взаємозв'язку між особами не тільки за формальними критеріям, таким, як володіння акціями чи корпоративними правами, але й на підставі інших фактів і обставин, що свідчать про наявність контролю однієї особи над іншою. Наприклад, фізична особа може бути визнано пов'язаним з юридичною особою, якщо воно надало останньому позики або гарантії за позиками на суму, що перевищує власний капітал позичальника більш ніж в 3,5 рази.
   
Законопроект також вводить поняття "практичного контролю", тобто істотного впливу фізичної або юридичної особи на прийняття бізнес-рішень інших юридичних осіб. При встановленні такого практичного контролю в судовому порядку особи можуть бути визнані пов'язаними і без наявності будь-яких формальних юридичних взаємовідносин між ними. Це правило може бути особливо неприємно для багатьох українських бізнес-груп, яких формально як би і ні.
   
Про великих і малих контрольованих операціях
   
Законопроект змінює правила визнання операцій контрольованими для цілей ТЦУ. Зараз операції підпадають під контроль, якщо їх загальна сума з одним контрагентом перевищує 50 млн грн за календарний рік. Згідно з проектом, ця сума знижується радикально:
   
— операції платника податків можуть підпасти під контроль, якщо загальна сума його річного доходу, а також доходу всіх пов'язаних з ним осіб перевищує 20 млн грн, і при цьому:
   
— обсяг операцій такого платника або всіх пов'язаних з ним осіб з одним контрагентом перевищує 1 млн грн на рік.
   
Звертає на себе увагу норма, що передбачає облік доходів всіх пов'язаних осіб платника податків при визначенні мінімального порогу контрольованих операцій. Зрозуміло, що вона спрямована на припинення дроблення операцій на більш дрібні з метою виведення їх з-під контролю. Однак і самі по собі суми 20 млн/
1 млн грн, особливо після девальвації національної валюти, вже є настільки низькими, щоб зробити подібну практику дроблення безглуздою.
   
Можна очікувати, що пропоновані зміни призведуть до значного збільшення кількості контрольованих операцій, за якими платникам податків доведеться звітувати і готувати документацію. Відсутність документації може спричинити за собою великі штрафи.
   
Скуті одним ланцюгом, пов'язані однією метою
   
Багато уваги у законопроекті приділяється встановленню повного ланцюжка закупівель і поставок платника податків, включаючи всі можливі проміжні ланки і посередників, які можуть впливати на ціноутворення. Для цієї мети законопроект пропонує платникам податків надавати дані про показники рентабельності всіх контрагентів в ланцюжку (до першого незалежного особи) та інші детальні відомості, необхідні для перевірки відповідності цих показників ринкових умов. При відсутності такої інформації податкові органи отримують право самостійно визначати ціни за контрольованими операціями з використанням першого методу (справедливої ринкової ціни).
   
Також законопроект намагається припинити практику виведення операцій з-під контролю шляхом включення в ланцюг поставок формально незалежного контрагента, не пов'язаного з платником податків. В рамках чинної редакції правил ТЦУ це дозволяло вважати операції неконтрольованими. Проект передбачає, що наявність будь-яких посередників повинно ігноруватися для цілей податкового контролю, якщо вони не виконують даної операції істотних функцій і не несуть істотних ризиків.
   
Законопроект розширює перелік юрисдикцій, операції з контрагентами з яких підпадають під контроль автоматично, незалежно від наявності пов'язаності з платником податків. Раніше такий перелік включав тільки низькоподаткові юрисдикції, в яких ставка податку була більш ніж на 5 п. п. нижче, ніж в Україні. Тепер же Кабінет міністрів зможе доповнювати цей перелік юрисдикціями, які не надають публічний доступ до інформації про структуру власності юридичних осіб, або ж не уклали з Україною угоду про обмін інформацією.
   
Ці нововведення (якщо вони, звичайно, будуть прийняті остаточно і імплементовані) показують серйозність намірів влади припинити виведення коштів в офшори. Ефект від цих заходів може бути ще більш сильним, якщо згадати про обіцянки влади денонсувати угоду про усунення подвійного оподаткування з Кіпром, а також посилити роботу щодо приєднання України до міжнародних механізмів з автоматичного обміну податковою інформацією. Втім, креативність деяких платників податків гідна кращого застосування, і не виключено, що у відповідь на нові обмеження вони придумають нові схеми.
   
Жорсткі методи,
чи Все на біржу
   
Чинна редакція правил ТЦУ залишає платникам податків досить широкий простір для вибору методу трансфертного ціноутворення. Зараз закон передбачає пріоритет тільки першого методу порівняльної неконтрольованої ціни, а у разі неможливості його застосування дозволяє платнику вибрати будь-який інший метод з чотирьох, а також використовувати для порівняння будь передбачений законом показник рентабельності.
   
Законопроект встановлює більш чітку ієрархію методів, більш конкретно описує ситуації, в яких кожен з них застосовується, а також містить вказівки щодо вибору досліджуваної сторони і контрольованого фінансового показника. Також проект передбачає обов'язкове проведення коригувань показників операцій, використаних платником податку для порівняння з контрольованою операцією, в цілях забезпечення співставності їх показників.
   
Крім того, законопроект зберігає спеціальні правила визначення звичайних цін для експорту та імпорту основних сировинних товарів (зернові, руди, металопродукція тощо) — так званий шостий метод. При цьому передбачається використання тільки одного підходу — порівняння з середньою ціною, що склалася на товарній біржі за останні десять днів. Причому якщо зараз платник податків має право відмовитися від використання "шостого методу" і може застосовувати загальні правила, то згідно з проектом даний метод буде обов'язковим для всіх зовнішньоекономічних операцій з перерахованими товарами, "шостий метод" перетворюється в обов'язковий.
   
Пропонована модифікація "шостого методу" залишає відкритими багато питань, у тому числі щодо вибору товарної біржі, котирування якої будуть використовуватися для цілей контролю. Які біржі можуть бути включені до переліку, що затверджується Кабінетом міністрів? Якщо українські, то виникають обґрунтовані сумніви щодо чесності та об'єктивності цін на них. Якщо мова буде йти про використання котирувань міжнародних бірж, то необхідно передбачити суттєві відмінності у характеристиках товарів, що обертаються на загальновизнаних біржах, і продукції українського походження. В силу різних об'єктивних і суб'єктивних факторів вітчизняні товари можуть оцінюватися з істотним дисконтом до міжнародних котирувань. Законопроект не передбачає можливості будь-яких коригувань на якість або характеристики товарів, крім відмінностей в їх обсягах, умовах поставки та транспортування.
   
Довічні перевірки
   
Окреме місце в законопроекті зайняло розширення повноважень податкових органів по контролю за дотриманням правил ТЦУ. Наприклад, податкові органи зможуть проводити опитування уповноважених осіб і співробітників платника податків ще до призначення перевірки. Сам термін проведення спеціальної перевірки щодо ТЦУ збільшується до 18 місяців. При цьому якщо у податкового органу виникає необхідність отримати інформацію від іноземних органів або провести експертизу, перевірка може бути продовжена ще на рік.
   
Не менш цікаво виглядає і збільшення терміну давності, в рамках якого податкові органи вправі проводити донарахування за правилами ТЦУ, — до семи років (2555 днів). В результаті хоча законопроект і забороняє проведення відповідних перевірок більше одного разу на рік, на практиці платники податків зможуть "відчувати радість від перебування під перевіркою ТЦУ безперервно.
   
Старорежимні штрафи
   
Ще не дочитавши законопроект до кінця, можна здогадатися, що він значно посилює відповідальність за відсутність документації щодо ТЦУ. Особливо цікавим виглядає спеціальний штраф у розмірі 3% від суми контрольованої операції, за якою платник податків не надасть документацію (де ми вже бачили ці відсотки?). Причому, на відміну від інших штрафів за порушення правил ТЦУ, він не обмежений максимальною сумою.
   
Застосування такого штрафу, очевидно, покликане стимулювати платників податків більш відповідально підходити до підготовки документації щодо ТЦУ. Однак для цього не обов'язково використовувати каральні заходи. У багатьох країнах не тільки не вводять додаткових санкцій у разі відсутності документації, але і, навпаки, передбачають скасування чи суттєве зниження штрафних санкцій, якщо платник податків підготував документацію по ТЦУ якісно. У нас же ніякого зниження штрафних санкцій за донарахування податку в разі наявності документації не передбачено. Виходить, що платники, які відносяться до дотримання правил ТЦУ лише формально, і платники, які відповідально вкладають сили і засоби в розробку повноцінної політики та документації із ТЦУ, будуть поставлені перед законом в однакове становище.
   
Вічна боротьба
   
Законопроект вийшов настільки фіскальним і жорстким, що в інший було б складно прогнозувати його безперешкодне проходження в парламенті. Серйозна боротьба проти окремих положень проекту може розвернутися і зараз.
   
Так, податковий комітет Верховної Ради запропонував виключити ряд положень проекту, а саме:
   
— вивести з-під контролю внутрішні операції між резидентами України — для цілей податку на прибуток (але не ПДВ!);
   
— скасувати "шостий метод" для експортно-імпортних операцій з основними сировинними товарами;
   
— скасувати складання звіту за ТЦУ за 2014 р. на основі нових правил, тобто фактичне введення в дію багатьох положень закону заднім числом.
   
Що переможе — інтереси бізнесу чи бюджету (що знаходиться під суворим наглядом міжнародних кредиторів), ми дізнаємося вже найближчим часом. Але можна припустити, що цей раунд змін у правила ТЦУ не буде останнім. В майбутньому можна очікувати лібералізації цих правил, так і подальшого їх посилення, тому всім радимо stay tuned.
   
   Ігор Чуфаров,
партнер відділу оподаткування та юридичних послуг Ernst&Young

Комментарии

You have no rights to post comments


Предыдущие материалы:

testtest

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня посетителей410
mod_vvisit_counterВчера посетителей8870
mod_vvisit_counterЗа неделю посетителей17006
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе85807
mod_vvisit_counterЗа месяц посетителей242637
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце288660
mod_vvisit_counterВсего посетителей23891685

We have: 53 guests, 7 bots online
0: 34.238.190.122
 , 
0