Замість обіцяного скорочення бюджетних витрат на 10% ВВП Кабмін представив бюджет із зростанням дохідної частини на 20% і майже на 19% — видаткової. Одночасно з виконанням цього фінансового кульбіту уряд обіцяв провести податкову реформу і децентралізувати держфінанси.
   
Як сам винесений на розгляд парламенту проект держбюджету, так і супроводжуючий його пакет законопроектів стали лакмусовим папірцем реальності реформаторських намірів нового уряду вже не новим прем'єром. Реальних реформ, здатних забезпечити відновлення і розвиток економіки, немає і в помині. А замість них — подальше затягування фіскальної зашморгу з перекладанням, як мінімум, частини фінансових проблем на плечі місцевих органів влади.
   
Нарощуючи витрати і збільшуючи борги, держава не тільки не зібралося жити по коштах, але й не створює точок зростання для економіки і можливостей для розвитку бізнесу. Навпаки, вводить нові і нові податки, щоб за рахунок подрисовываемых під них надходжень створити видимість балансування держфінансів в очах функціонерів МВФ, траншей якого з таким прагненням очікують в Києві.
   
"Обкраденої і воюючою країні необхідно, щоб кожен громадянин і бізнес зробили свій внесок", — переконувала парламентаріїв міністр фінансів, представляючи бюджет. Ця фраза якнайкраще демонструє, виходячи з яких міркувань версталась державний кошторис. Але так не може тривати нескінченно, і очевидно, що ефект буде зворотним — в "тінь" підуть всі, хто зможе. Де в такому разі уряд Яценюка візьме 365,5 млрд грн податкових надходжень? І за рахунок чого покриються витрати 520 млрд, якщо очікувана детінізація не відбудеться, війна продовжиться, а допомога міжнародних донорів запізниться?
   
Гуляти так гуляти
   
Проект держбюджету підтвердив всі найпесимістичніші очікування: в нього закладені практично нездійсненні в умовах стрімко скорочується економіки показники. Доходи державного бюджету на 2015 р. Кабмін планує встановити на рівні 475,2 млрд грн, витрати — 527,1 млрд. ВВП в 2015-му, за оптимістичним сценарієм Кабміну знизиться на 2%, а за консервативним — на 4,3%. Песимістичного сценарію в уряду все ще немає, але він є у міжнародних експертів. В день подання проекту бюджету до парламенту Міжнародне рейтингове агентство Moody's оприлюднило прогноз падіння ВВП в Україні в 2014 р. на 7,5%, а в 2015-му — на 6%.
   
Укладачі бюджету пропонують встановити його граничний дефіцит на рівні 63,6 млрд грн, або 3,7% ВВП. У нинішньому році сукупна діра в українських держфінансах, за оцінками МВФ, перевищить 10% ВВП, з яких 5,8% — це власне дефіцит держбюджету, а решта — квазіфіскальний дефіцит Пенсійного фонду і контрольованих державою компаній (в основному НАК "Нафтогаз України"). У наступному році ситуація повториться.
   
Якщо додати до закладеного дефіциту передбачене фінансування "Нафтогазу" (31,5 млрд), докапіталізацію банків (36,5 млрд), Фонду гарантування вкладів фізосіб (20 млрд) і кредиторську заборгованість (7,5 млрд), то недоїмка (навіть без урахування недоїмок в ПФ) досягне 160 млрд грн, або 9,3% ВВП. І це за умови стовідсоткового виконання дохідної частини бюджету, якого не буде, в першу чергу, із-за фіскальних нововведень уряду.
   
"Макропоказники, закладені в бюджет, повинні бути реалістичними, а показники дохідної частини не можуть бути надто амбітними. Ми повинні виходити з того, що попереду в України досить невизначене майбутнє, і підхід потрібен стриманий, передбачає найбільш песимістичні варіанти розвитку подій. Єдине, на чому може ґрунтуватися 20-відсоткове зростання дохідної частини бюджету, — це інфляція і девальвація. Але такі прогнози не виправдані, адже при інфляції падає споживання, а при девальвації — імпорт, із-за чого так стрімко зрости доходи не зможуть. Наприклад, в цьому році зростання доходів був на рівні 5-6% при плані на 11% (який, до речі, був досить консервативний). Закладаючи 20-відсоткове зростання, уряд автоматично закладає 30-40 млрд дефіциту. В наших реаліях це означає лише подальшу емісію, яка приведе до ще більшої девальвації", — пояснив економіст Дмитро Боярчук, виконавчий директор "CASE-Україна".
   
Хто везе, того й поганяють
   
Де ж взяти ресурси для такої колосальної дохідної частини бюджету (яка навіть при стовідсотковому виконанні не покриє його витрати)? Обсяги податкових надходжень, закладені в бюджет 2015 р., складають 365,5 млрд. Бюджетоутворюючими традиційно є податки на додану вартість, прибуток і доходи фізосіб. Допомогти уряду в зборі податей мала податкова реформа, покликана начебто знизити фіскальне навантаження, але в дійсності тільки збільшує її.
   
Завдяки податку на прибуток у бюджет 2015 р. хочуть зібрати 33,5 млрд грн. Це менше показників нинішнього року, що логічно, враховуючи скорочення кількості підприємств, зниження виробництва і наростаючу негативну рентабельність українського бізнесу. Кількість великих і середніх підприємств, діяльність яких була в цьому році збиткова, за даними Держстату, перевищила 44% від загального числа. Якщо у 2013-му було зібрано 46 млрд грн податку на прибуток, то за десять місяців 2014-го — лише 35,6 млрд. Забігаючи наперед, слід зазначити, що введення податку на імпорт лише посилить зниження виробництва тих підприємств, які залежать від імпортної сировини. У результаті навіть скромні плани по збору податку на прибуток до 2015 р. слабо здійсненні.
   
   
   
Більш ніж на 50 млрд грн збільшено план по збору ПДВ. У всіх без винятку експертів ця цифра викликає подив. "Дані ніхто реально не прораховував, — ділиться думкою з ZN.UA Юлія Дроговоз, заступник голови Громадської ради при ГФС. — На сьогоднішній день не зроблено нічого для виведення колосальних сум з тіньового обороту: "податкові ями" нікуди не поділися, як і інші схеми "оптимізації" цього податку. Бізнес з "тіні" не вийде, навпаки, з посиленням фіскального тиску підуть у "тінь" і ті, хто працював легально. У результаті отримати додатково таку величезну суму не вдасться, більше того, надходження напевно будуть менше показників цього року".
   
Причин для скорочення надходжень маса. Наприклад, заради зниження фіскального навантаження було підвищено мінімальний поріг для обов'язкової реєстрації платником ПДВ з 300 тис. до 1 млн грн. Але якщо врахувати, що великі компанії вже давно не зацікавлені працювати з підприємцями-неплатниками ПДВ, то пільга особливо не втішає. Бої за скасування обмежень на включення у валові витрати витрат, понесених великим бізнесом на придбання товарів, робіт і послуг у "єдиноподатників", у парламентських комітетах ще йдуть. Але поки бізнес не чують: хочеш працювати по-крупному — плати по-крупному. Тобто держава веде себе як собака на сіні: по-чесному заборонити існування ПП-шників для перекриття реалізуються з використанням цього виду підприємців оптимізаційних схем побоюються із-за загрози соціальних бунтів (серед них безліч самозайнятих громадян). Але і не знаходить нічого кращого, ніж у спробі обмежити схеми заодно фактично усунути сенс існування більшої частини цієї категорії підприємців.
   
   
   
Що, по суті, відмінно ілюструє ставлення держави до всього вітчизняному бізнесу — замість вирощування нових "дійних корів", воно воліє й далі мордувати і так ледве дихають існуючих. При цьому "священні і недоторканні корови" залишаються недоторканими. Так, при скасування ряду пільг, які звільняють від сплати ПДВ книговидавців, постачальників шкіри, макулатури, аграрний бізнес, наприклад, зміг продовжити свої пільги по сплаті ПДВ до 31 грудня 2017 р. (і чому це нікого не здивувало? — Ю. С.).
   
Завдяки шквал критики обрушився на запропоновану ГФС систему електронного адміністрування ПДВ, це нововведення вирішили поки притримати — мала перемога у великій війні. Координатор проектної групи "Податковий кодекс Нової Країни" Павло Себастьянович впевнений, що ця реформа спочатку була запланована як провальна. "Незважаючи на необхідність такої системи, її реалізація не витримувала критики, колапс був неминучий, — пояснює експерт. — На що, по всій видимості, і розраховувала податкова, цю систему створила. Кому, як не їм, вигідний статус-кво, який дозволить їм і надалі працювати в штатному режимі".
   
Саме цей "штатний" режим роботи фіскальних органів і небезпечний для бізнесу в умовах завищеного на 50 млрд грн показника за надходженнями ПДВ. Гроші з бізнесу будуть вичавлювати будь-яку ціну, але бюджетний дефіцит, на жаль, буде рости швидше.
   
Масла у вогонь підливає той факт, що значна частина ПДВ — це надходження від імпортерів, які вже знаходяться на межі виживання через проблеми на валютному ринку. У 2015 р. уряд ввів додатковий збір з усіх імпортних товарів, крім життєво необхідних (природного газу, енергетичного вугілля, палива для АЕС, нафти і нафтопродуктів, банкнот та банківських металів, гуманітарної допомоги, а також товарів, звільнених від сплати ввізного мита відповідно до міждержавних домовленостей). Фактично новий збір пошириться на всі імпортні товари, необхідні виробництвам і населенню. Ставки збору теж чималі: 10% для товарів 1-24-ї товарних груп УКТЗЕД (харчові продукти, продукція рослинництва і тваринництва), 5% для товарів 25-97-ї товарних груп УКТЗЕД (мінеральна, хімічна продукція, деревина, шкіра, текстиль, взуття, механізми та обладнання, транспорт та інші промислові товари).
   
Ця міра нібито спрямована на усунення дефіциту платіжного балансу України (мінус 3,5 млрд дол.). Хоча сам НБУ у своєму аналітичному звіті визнає, що основною причиною зростання дефіциту в останньому звітному кварталі стали виплати за єврооблігаціями НАК "Нафтогаз України". І знову замість лікування хвороби уряд пропонує усунути симптоми, причому, як водиться, за рахунок підприємців. Нововведення, по суті, заганяє в "тінь" весь офіційний імпорт, який за цей рік вже просів на 27%. Якщо врахувати повальну готовність українських митників "домовлятися" з підприємцями, то від введення цього збору прибуде тільки в кишенях хабарників.
   
Завдяки бюджетної децентралізації, в 2015-му в держскарбницю розраховують отримати 42,3 млрд грн податку на доходи фізосіб. Раніше практично весь його обсяг осідав у місцевих бюджетах. У майбутньому році 25% від цього податку буде спрямовано до держбюджету. І все б добре, але податкова реформа ставить під сумнів і це джерело надходжень. Доходи фізосіб будуть обкладатися податком за прогресивною шкалою: для зарплат нижче 12,5 тис. грн ставка становитиме 15%, для зарплат від 12,5 до 42 тис. грн — 20% на суму перевищення. Це, на думку фіскальної служби, адекватна плата за зниження ставки ЄСВ з 41 до 25%. На жаль, в такому варіанті точно не варто розраховувати вивести з "тіні" ті самі 200 млрд грн зарплат, про які днями повідомив міністр соціальної політики Павло Розенко.
   
Роботодавці, як не крути, вийдуть на 42-відсоткову "зарплатну" ставку (25% ЄСВ+15% ПДФО+2% військового збору), яка все одно буде однією з найвищих у Європі. Зменшення настільки незначний, що на ситуацію із зарплатами "в конвертах" принципово не відіб'ється. Більш того, за розрахунками Іллі Несходовского, експерта РПР групи "Податкова реформа", зниження ЄСВ у запропонованому урядом варіанті не тільки не виведе з "тіні" нелегальні зарплати, але ще й призведе до недонадходжень цього податку в обсязі понад 30 млрд грн.
   
Було наше-стало ваше
   
Надмірно оптимістична оцінка майбутніх бюджетних надходжень у 2015 р. ще сильніше вдарить по місцевим бюджетам, яким і раніше грошей ледве вистачало лише на оплату комунальних послуг та зарплати. Про який розвиток місцевої інфраструктури може йти мова?
   
Дійсно, з нового року частину зібраних податків і зборів не буде направлятися в держбюджет. Зокрема, місцевим бюджетам залишать плату за надання адміністративних послуг (крім 50% адміністративного збору за держреєстрацію прав на нерухоме майно), державного мита, 80% екологічного податку (раніше було 35%). Податок на доходи фізичних осіб в бюджетах міст обласного значення та районів буде залишатися в обсязі 60%, обласних бюджетах — 15%, бюджет Києва — 40%. Піде в обласні бюджети і 10% податку на прибуток підприємств приватного сектору економіки. Замість збору за виноградарство, садівництво і хмелярство запроваджено збір з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти) за ставкою в діапазоні від 2 до 5% вартості реалізованого товару.
   
Та все ж базовою, бюджетоутворюючим (і головне, більш-менш адекватно прогнозованим) для регіонів є саме ПДФО, в деяких областях надходження від нього складають 80-70% всіх податків і зборів. Загальна сума планових надходжень ПДФО до 2014 р. становить 81,1 млрд грн (67 млрд в місцеві бюджети і 14,1 млрд до держбюджету). У 2015-му уряд запланував зібрати 95,5 млрд грн (53,2 млрд в місцеві бюджети і 42,3 млрд до держбюджету). Як бачимо, план збільшився на 15,3 млрд (17,7%), а пропорція зменшилася.
   
"Аналізуючи запланований рівень, треба враховувати втрату Криму і контролю над частиною територій в Донецькій і Луганській областях, з яких цей податок може бути не зібраний. На думку уряду, основними факторами, що позитивно впливають на надходження ПДФО, будуть: підвищення мінімальної заробітної плати, зростання витрат на оплату праці, легалізація зарплат, зростання доходів домашніх господарств за рахунок індивідуальної підприємницької діяльності, — пояснює Ілля Несходовский. — Крім того, уряд вважає, що збільшення надходжень буде сприяти введення прогресивної моделі оподаткування доходів фізичних осіб, продовження терміну застосування військового збору, розширення його бази, зниження порогу оподаткування пенсій, скасування 10-відсоткової пільгової ставки для шахтарів".
   
Про надмірну оптимістичність урядового прогнозу красномовно свідчить хоча б те, що мінімальна заробітна плата (до речі, як і прожитковий мінімум) збільшиться лише в грудні (!) 2015-го. Зростання доходів домашніх господарств в умовах девальвації, інфляції і зниження купівельної спроможності населення неможливий, легалізація зарплат, навіть якщо і відбудеться, не дасть миттєвих результатів. За оцінками того ж голови ГФС Ігоря Білоуса, для цього потрібен як мінімум рік. Додамо до цього неймовірно збільшене фіскальний тиск і погіршення економічного становища більшості підприємців і побачимо, що ця політика призведе не до 17-відсоткового збільшення надходжень від ПДФО, а до їх зменшення, так як будь-який бажаючий вижити буде прагнути в "тінь". В даному випадку Кабмін підставив місцеві бюджети, відпустивши їх в самостійне плавання, але відібравши весло.
   
"Фундаментально ніякої децентралізації так і не відбулося, так як з точки зору повноважень місцевих рад нічого не змінилося — за ними все ще закріплені делеговані функції, повною мірою вони розпоряджатися отриманими коштами не зможуть. А нова система розподілу податкових надходжень скоротить кількість грошей, що залишаються регіонах, — пояснює ZN.UA Павло Різаненко, член парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. — За моїми підрахунками, тільки за ПДФО місцеві бюджети недоотримають 10 млрд".
   
При цьому бюджетна децентралізація передбачає, що базова дотація, має компенсаторний характер і вирівнююча податкоспроможність місцевих бюджетів по ПДФО та податку на прибуток, не буде стовідсотково покривати нестачу з держбюджету, залишаючи невеликий дефіцит для стимулювання розвитку регіонів. І хоча до неї додадуться субвенції на освіту, підготовку робочих кадрів і медицину, саме від грамотного прогнозування податкоспроможності буде залежати добробут на місцях. У підсумку "паростки децентралізації", закладені в бюджет, про яких говорила Наталія Яресько, ризикують так і не зійти.
   
Але Мінфін продовжує витати в хмарах, закладаючи в держкошторис зростання надходжень від ПДФО на 17%, прибуткового податку — на 4%, збільшення акцизних зборів на 34% і 43-відсоткове зростання інших податків і неподаткових надходжень. Це при виконанні бюджету нинішнього року на 93,2% від планових показників. Як зачароване, уряд продовжує наполягати на тому, що об'єднання 22 податків у дев'ять — це скорочення, а введення нових податків та зборів — зниження фіскального навантаження. І зовсім не вчиться на своїх помилках: нові податки, введені в році, що минає, очікуваних результатів не дали. Введення нових податків у році прийдешньому практично приречена показати аналогічну ефективність.
   
Здебільшого проект держбюджету не нагадує кошторис, а список бажань — об'єктивних гарантій отримання такого обсягу коштів немає. Як немає і реальних умов для зростання економіки, який, на думку прем'єра, має настати в 2016 р. Створити базу для оподаткування може тільки бізнес, а його заганяють в глухий кут надлишковими фіскальними зобов'язаннями, не пропонуючи жодних можливостей для збільшення прибутку. Система державних фінансів не може працювати нормально, якщо підривається стабільність діяльності її основних джерел доходів. Ні необхідність економії, ні війна не можуть виправдати таку державну політику. Для того щоб база доходів зростала, необхідні стимули розвитку бізнесу і зростання доходів населення. Нинішній підхід, заснований на пошуку додаткових фінансових ресурсів за будь-яку ціну, згубний і недалекоглядний, адже джерела ресурсів і без втручання держави виснажені до краю. А частота і масштаби податкових змін в Україні однозначно відлякують потенційних інвесторів куди більше, ніж війна.
   
Проект бюджету, крім іншого, це ще і перевірка спроможності уряду як такого, його готовності проводити реформи, йти на непопулярні заходи, грамотно економити, об'єктивно дивитися на речі, проводити реальні, а не "вербальні" дерегуляцію і децентралізацію. І нинішній Кабмін "технократів", як і його "попередник-камікадзе", цю перевірку поки з тріском провалює. А якщо врахувати, що в перехідних положеннях проекту держбюджету наведений список з більш ніж 40 законів, видаткові статті яких будуть фінансуватися лише в тому випадку, якщо в бюджеті знайдуться для цього необхідні ресурси, можна зробити висновок, що уряд свідомо переходить в "ручний" режим управління. А "пасажирам" залишається лише пристебнутись міцніше, так як м'якої посадки не буде.
   
   Юлія Самаєва

Комментарии

You have no rights to post comments


Предыдущие материалы:

testtest

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня посетителей4551
mod_vvisit_counterВчера посетителей5734
mod_vvisit_counterЗа неделю посетителей15562
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе43201
mod_vvisit_counterЗа месяц посетителей67915
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце221998
mod_vvisit_counterВсего посетителей22491992

We have: 59 guests, 5 bots online
0: 3.94.129.211
 , 
0