Який порядок сплати в бюджет земельного податку власниками нежитлових приміщень платниками єдиного податку — фізичними особами підприємцями?
   

   Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ, зі змінами та доповненнями, використання землі в Україні є платним.
   
   Згідно із статтею 269 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, (далі — Кодекс) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
   
   Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
   
   Згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
   
   Пунктом 286.6 ст. 286 Кодексу визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
   
   Згідно з п. 287.6 ст. 287 Кодексу при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
   
   Статтею 116 Земельного кодексу встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону.
   
   Відповідно до статті 126 Земельного кодексу:
   
   — право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом;
   
   — право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою;
   
   — право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.
   
   Відповідно до пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
   
   Разом з цим, підпунктом 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 Кодексу встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
   
   Згідно із статтею 796 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.
   
   Крім того, відповідно до статті 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
   
   Таким чином, з урахуванням підпункту 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 Кодексу якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (фізичну особу — підприємця) і земельна ділянка використовується ним для провадження господарської діяльності (наприклад — магазин, СТО тощо), то такий підприємець (платник єдиного податку) звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку.
   
   У випадку надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди, одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, тобто підприємницька діяльність наймодавців провадиться обов’язково за рахунок здачі в оренду майна і земельної ділянки, то така фізична особа — підприємець (власник нежитлового приміщення) теж звільняється від нарахування (сплати) та подання податкової звітності з земельного податку.
   
   Консультує Михайло МАЛАШОК,
   головний державний податковий інспектор ДПС у м. Києві.
   («Податковий, банківський, митний КОНСУЛЬТАНТ», №6 (901), 18 лютого 2013 року)

Комментарии

You have no rights to post comments


Следующие материалы:
Предыдущие материалы:

testtest

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня посетителей3891
mod_vvisit_counterВчера посетителей26410
mod_vvisit_counterЗа неделю посетителей30301
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе26114
mod_vvisit_counterЗа месяц посетителей104552
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце253563
mod_vvisit_counterВсего посетителей20158821

We have: 55 guests, 4 bots online
0: 54.234.13.175
 , 
0