Ось і прийшла пора відпусток. Але для бухгалтерів ця пора пов'язана з додатковими розрахунками виплачуються працівникам відпускних. Пропонуємо пригадати основні правила розрахунку та оподаткування відпускних.
   
   Порядок надання відпусток в Україні регулює Закон про відпустки. Мінімальний термін щорічної відпустки в Україні становить 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору, а для окремих посад, професій і категорій працівників розмір щорічної відпустки ще більше. Крім основної щорічної відпустки, деякі категорії працівників мають право на додаткову відпустку, щорічне або надається при певних обставинах (наприклад, у зв'язку з навчанням, творча або по вагітності та пологах). Види таких відпусток вказані в ст. 4 Закону про відпустки, яка, однак, передбачає, що законодавством України, колективним договором або трудовим договором можуть бути встановлені й інші види відпусток.
   
   Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.
   
   Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну. Якщо графік відпусток відсутня, підставою для надання відпустки є заява працівника. Також заява подається у разі, якщо працівник бажає піти у відпустку в інший строк, ніж встановлений графіком.
   
   Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 21 Закону про відпустки). Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки встановлюється Постановою КМУ № 100 від 08.02.1995. Як це відбувається на практиці, показано в прикладі в кінці статті.
   
   Відповідно до ст.21 Закону про відпустки працівникам за час відпустки не пізніше ніж за три дні до його початку виплачується заробітна плата (те, що називають відпускні). Оскільки працівник у період відпустки не працює, то за цей період йому виплачується середня заробітна плата. Її обчислення здійснюється відповідно до Порядку № 100, затвердженим Кабміном.
   
   Порядок № 100 застосовується в тому числі при наданні працівникам:
   
   щорічних відпусток, в тому числі основних і додаткових;
   
   додаткових відпусток у зв'язку з навчанням;
   
   додаткових відпусток працівникам, які мають дітей;
   
   виплати працівникам компенсації за невикористані відпустки.
   
   Заробітна плата за час відпустки обчислюється з урахуванням таких показників, як кількість днів відпустки і розмір середньоденної (годинної) заробітної плати, який в свою чергу залежить від:
   
   загальної суми виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (або іншого розрахункового періоду);
   
   кількості календарних днів розрахункового періоду.
   
   Формула для обчислення суми відпускних виглядає наступним чином:
   
   Заробітна плата за час відпустки = Загальна сума виплат за останні повні 12 календарних місяців роботи (або інший розрахунковий період) / (Кількість календарних днів розрахункового періоду - Кількість святкових і неробочих днів) х Кількість календарних днів відпустки
   
   У п.3 Порядку № 100 вказані виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження. При чому усі виплати включаються в розрахунок у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
   
   Таким чином, до таких виплат відносяться:
   
   основна заробітна плата;
   
   доплати і надбавки;
   
   виробничі премії. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату;
   
   винагороди за підсумками річної роботи та вислугу років;
   
   виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо);
   
   допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
   
   Досить великий перелік виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, наведено у п.4 Порядку № 100. Це виплати, які за своїм характером є одноразовими.
   
   У разі якщо на підприємстві працюють сумісники, то обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки таким працівникам провадиться за основним місцем роботи та за сумісництвом окремо. Саме тому у пп.«ї» п. 4 Порядку № 100 передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховується заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).
   
   У п.2 Порядку № 100 зазначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Тобто якщо працівник іде у відпустку в червні 2012 року, то розрахунковий період становить з 1 червня 2011 року по 31 травня 2012 року.
   
   Якщо ж працівник пропрацював менше року, то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.
   
   З розрахункового періоду виключається:
   
   час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково (п.2 Порядку № 100). Це, зокрема, може бути час простою не з вини працівника, яке оплачувалося згідно з нормами ст. 113 Кзпп у розмірі не нижче двох третин встановленої працівникові тарифної ставки (окладу); період відпустки без збереження заробітної плати (статті 25 і 26 Закону про відпустки);
   
   святкові дні: 1 січня (Новий рік), 7 січня (Різдво Христове), 8 березня (Міжнародний жіночий день), 1 і 2 травня (День міжнародної солідарності трудящих), 9 травня (День Перемоги), 28 червня (День Конституції України), 24 серпня (День незалежності України) (ст.73 Кзпп);
   
   неробочі дні: 7 січня (Різдво Христове), Великдень, Трійця (ст.73 Кзпп).
   
   Наприклад, працівник подав заяву про надання йому відпустки з 4 червня 2012 року тривалістю 24 календарних дні. Оклад працівника становить 3500,00 грн. щомісяця. Крім того, в грудні 2012 року йому була виплачена премія за 2011 рік у розмірі 4000,00 грн., а в січні 2012 року оплачені дні відрядження у сумі 300,00 грн.
   
   Для обчислення суми відпускних необхідно визначити:
   
   кількість календарних днів розрахункового періоду: 356 днів (з 1 червня 2011 року по 31 травня 2012 року). З розрахункового періоду виключаються святкові і неробочі дні;
   
   загальну суму виплат за останні повні 12 календарних місяців роботи: 46300,00 грн. (3500,00 грн. х 12 міс. + 4000,00 грн. + 300,00 грн.);
   
   розмір середньоденної заробітної плати: 130,06 грн. (46300,00 грн. : 356 дн.).
   
   Сума відпускних складає 3121,44 грн. (130,06 грн. х 24 дн.).
   
   Відповідно до пп.2.2.12 Інструкції № 5 оплата щорічних і додаткових відпусток відноситься до фонду додаткової заробітної плати, тому в цілях оподаткування сума відпускних включається до бази обкладення ПДФО та базу нарахування ЄСВ у тому місяці, за який (а не в якому вони нараховані. Якщо відпустка припадає на різні місяці, для цілей обкладення ПДФО та сплати ЄСВ перехідні відпускні діляться на місяці, за які вони нараховані (так звані перехідні відпускні).
   
   Наприклад, працівник пішов у відпустку з 20.05.2012 р. по 12.06.2012 р. Зарплата за фактично відпрацьований час за останні 12 календарних місяців роботи такого працівника становила 24000 грн. Середньоденна зарплата працівника 24000 : 356 = 67,42 грн, де 356 - це кількість календарних днів у розрахунковому періоді (12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки), за винятком святкових і неробочих днів.
   
   Тривалість відпустки - 24 календарних дні. Отже, загальна сума відпускних складе 1618,08 грн, з яких за 809,04 грн надається, відповідно, за травень та за червень 2012 р.
   
   Що стосується ПДФО, підпунктом 169.4.1 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування доходи (або їх частина) відносяться до податкових періодів їх нарахування. Значить, щоб утримати ПДФО, наприклад, з відпускних, виплачених в березні 2012 р. за частину березня та квітня 2012 року, потрібно окремо розрахувати ПДФО з доходу за березень 2012 р. (зарплата + відпускні за березень 2012 р.) і з квітневого доходу (зарплата + відпускні за квітень 2012 р.). У звіті за формою № 1ДФ перехідні відпускні відображаються разом із зарплатою, з однаковим ознакою доходу, однак якщо виплачуються такі відпускні в одному кварталі, а нараховуються в наступному, то це необхідно відобразити в № 1ДФ за фактом таких подій (нарахування). Це ж правило використовується для обчислення граничної суми доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги.
   
   Те, як нараховувати ЄСВ та відображати у звітності перехідні відпускні, ПФУ роз'яснював в листі від 18.02.2011 р. № 3116/03-30. У ньому, зокрема, сказано, що згідно з пп. 4.3.2 Інструкції № 21-5 при нарахуванні єдиного внеску на суми оплати щорічної відпустки, період якої більше одного місяця, максимальна величина застосовується окремо за кожен місяць.
   
   У місячному звіті до ПФУ за формою, встановленою додатком 4 до Порядку № 22-2, перехідні відпускні відображаються в таблиці 6 наступним чином (згідно з п. 4.9 Порядку № 22-2):
   
   а) суми, нараховані за дні щорічних та додаткових відпусток, вносяться до таблиці 6 як суми нарахованої заробітної плати до поля відповідного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у цьому місяці;
   
   б) суми, які були виплачені в поточному місяці, але припадають на дні відпустки наступних місяців, включаються до поля наступних місяців і відображаються в наступних рядках за першим рядком.
   
   Термін виплати відпускних
   
   Згідно зі ст. 21 Закону про відпустки заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до його початку. Несвоєчасна виплата відпускних відповідно до п.2 ст.11 Закону про відпустки служить причиною для перенесення відпустки. Якщо працівник звернувся із заявою про перенесення відпустки у зв'язку з таким обставиною, то підприємство не має права йому в цьому відмовити.
   
   Порушення строків виплати відпускних є підставою для застосування адміністративного штрафу, передбаченого в ст. 41 Кпап, у розмірі від 30 до 100 нмдг (тобто від 510 до 1700 грн.). Штраф накладається на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
   
   Функції державного контролю за дотриманням законодавства про працю, в тому числі про відпустки, здійснює Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальні органи. У разі порушення роботодавцем норм законодавства про працю за результатами перевірки посадові особи цього відомства мають право вносити їм приписи про усунення виявлених порушень; складати у передбачених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, а також розглядати справи про такі правопорушення та накладати адміністративні стягнення згідно із законодавством.

Комментарии

Добавить комментарий

Защитный код
Обновить


Следующие материалы:
Предыдущие материалы:

mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСегодня посетителей5801
mod_vvisit_counterВчера посетителей9358
mod_vvisit_counterЗа неделю посетителей15159
mod_vvisit_counterНа прошлой неделе70545
mod_vvisit_counterЗа месяц посетителей245622
mod_vvisit_counterВ прошлом месяце236306
mod_vvisit_counterВсего посетителей3256572

We have: 47 guests, 2 bots online
0: 184.72.177.47
 , 
0