Posted in Бухгалтерия - Архив сайта 2009_ru

    

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 10.12.2008 р. N 25807/7/15-0217

   
   Державна податкова адміністрація в м. Києві
   
   

Про розгляд листа

   
   Державна податкова адміністрація України розглянула листи …. та ДПА у м. Києві від 09.09.2008 №4888/8/31-604 щодо порядку віднесення на валові витраті безнадійної дебіторської заборгованості і повідомляє.
   
   Підпунктом 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) визначено, що до складу валових витрат підприємства відносяться суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.
   
   Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
   
   - заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;
   
   - прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;
   
   - заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:
   
   - фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;
   
   - фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);
   
   - заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;
   
   - заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
   
   - прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
   
   Відповідними заходами зі стягнення боргу в контексті пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону, зокрема, є:
   
   - звернення до виконавчої служби з заявою про стягнення заборгованості, визнаною судом;
   
   - вчинення нотаріусом виконавчого напису про стягнення заборгованості;
   
   - застосування процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом відповідно до законодавства, тощо.
   
   Статтею 6 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок пред’явлення претензії підприємствами та організаціями, при порушенні їх майнових прав і законних інтересів.
   
   Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушенням цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.
   
   Відповідно до ст.. 256 Цивільного кодексу України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою прав про захист свого цивільного права або інтересу.
   
   Статтею 264 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
   
   Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
   
   Враховуючи вищевикладене, неодноразове направлення претензій та подання позову до суду не є заходом по стягненню заборгованості, а є лише заходом врегулювання спору.
   
   Тобто, звернення до суду або неодноразове направлення претензій не є достатньою підставою для застосування пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону.
   
   У разі, якщо у підприємства рахується дебіторська заборгованість, визнана судом, та по якій є повідомлення державного виконавця про неможливість виконання рішення, то після закінчення терміну позовної давності з моменту визнання судом заборгованості або після банкрутства чи ліквідації боржника така заборгованість відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону є безнадійною і відповідно до пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону така заборгованість відноситься до складу валових витрат у частині, що не була віднесена до валових витрат раніш.
   
   Заступник Голови
   С. В. Чекашкін
   

Комментарии

< Предыдущая		Следующая >