Posted in Бухгалтерия - Архив сайта 2009

       Голова Громадської колегії Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики звернувся до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики щодо незаконності прийняття Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року №1178-р «Питання Загального реєстру податкових накладних».
   
   
   

Щодо незаконності прийняття Розпорядження
   Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року
   №1178-р «Питання Загального реєстру податкових накладних».

   
    23 вересня 2009 року Кабінетом Міністрів видано розпорядження №1178-р, зміст якого суперечить Конституції України, Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Закону України „Про податок на додану вартість”, Закону України „Про систему оподаткування.
   
   З огляду на те, що Розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання Загального реєстру податкових накладних» у кожному з пунктів протирічить законодавству України, вважаємо його черговою демонстрацією перевищення повноважень Кабінетом Міністрів України та небажанням Кабінету Міністрів України дотримуватись Конституції і Законів України.
   
   1. Пункти 1 та 3 розпорядження:
   
   Протирічать п.п.7.2.8.п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”( далі - Закон про ПДВ), яким встановлено, що платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних.
   
   Центральним податковим органом встановлюються тільки форма і порядок заповнення вищезазначених реєстрів.
   
   «Загальний реєстр податкових накладних», запроваджений розпорядженням, законом не передбачено, тому ніяких зобов'язань у платників податку у зв'язку з його введенням виникнути не може.
   
   2. Пункт 2 розпорядження:
   
   Протирічить п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, в якому вказано, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
   
   Не внесення в реєстр даної податкової накладної не є причиною для відмови у її видачі.
   
   У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну отримувач таких товарів (послуг) має право подати заяву зі скаргою на такого постачальника та включити суму податку за не виданій податковій накладній, до складу податкового кредиту.
   
    Таким чином, законом про ПДВ не встановлена залежність між внесенням податкової накладної до реєстру та видачею її отримувачу для товарів (послуг), а пунктом 2 розпорядження таке обмеження встановлено.
   
   3. Пункти 4 та 5 розпорядження:
   
    Протирічать Закону про ПДВ, зокрема п.7.4 та п.7.5.
   
   Платник податку - одержувач товарів (послуг) згідно із Законом про ПДВ не несе відповідальності за дії платника податку - продавця. Законом не передбачено втрата покупцем права на податковий кредит у випадку не включення продавцем в склад податкових зобов'язань суми податку по виданих податкових накладних. Така відповідальність встановлена ст..17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
   
   
   4. Пункт 5 розпорядження:
   
   Протирічить Закону про ПДВ
   
    Ще більшим порушенням Закону є норма розпорядження, яка позбавляє платників податку - покупців права на податковий кредит у випадку несвоєчасних розрахунків з бюджетом платника податку - продавця за задекларованих сумах ПДВ.
   
   У випадку несвоєчасного перерахунку до бюджету узгоджених податкових зобов'язань п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлена відповідальність для таких платників податків у вигляді фінансової санкції від 10 до 50% від суми боргу, а також заходь у вигляді податкової застави (ст..8), арешту активів (ст..9) і т.д.
   
   Позбавлення будь-яких прав одержувача товарів (послуг), у тому числі і права нарахувати податковий кредит, законодавством України не передбачено.
   
   Відповідно до норм Закону України „Про систему оподаткування” за будь-якими сторонами право чину не передбачено зобов'язання (ст..9) та не визначено право (ст.10) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною право чину.
   
   Крім того, статтею 61 Конституції України закріплено індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, то ж не відображення платником податку - постачальником у податковій декларації суми ПДВ по виданій податковій накладній не є підставою для втрати покупцем права на податковий кредит по цій податковій накладній. До порушника у цьому випадку застосовуються штрафні санкції відповідно до ст..17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у вигляді суми донарахованого податку та фінансових санкцій від 10 до 50% від донарахованого податку. Крім того, за ухилення від сплати податків передбачена кримінальна відповідальність згідно ст..212 Кримінального Кодексу України.
   
    Крім того, звертаємо увагу на те, що нормативно - правові акти у сфері оподаткування в Україні не можуть видаватися у формі Розпорядження Кабінету Міністрів України.
   
   Це протирічить Конституції України та Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
   
   Органи державної влади, порушуючи Закони, втрачають моральне право на притягнення до відповідальності суб'єктів господарської діяльності за недотримання податкового законодавства.
   
   Платники податків обурені неправомірними актами Кабінету Міністрів, одним з яких є розпорядження №1178-р, та вимагають його скасування.
   
   Враховуючи, що механізм справляння податків в Україні регулюється спеціальними законами з оподаткування, а не розпорядженнями Кабінету Міністрів України, просимо Вас, шановні панове народні депутати, в межах своїх повноважень вжити відповідні заходи, спрямовані на скасування незаконного розпорядження.
   
   З повагою,
   
   Голова Громадської колегії
   Л.І. Рубаненко
   

Комментарии

< Предыдущая		Следующая >